Page 62 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39
P. 62

60               Бешлей С. В., Лобачевська О. В., Соханьчак Р. Р.

                                   мохів з старовікового лісу та ділянок вирубки і рекреації перевіряли за t-критерієм
                                   p<0,05 і 0,01 (Зайцев, 1990).

                                       Результати дослідження та їх обговорення

                                       У  результаті  аналізу  показників  мікрокліматичних  умов  у  липні  на  ділянці
                                   старовікових букових лісів встановлено менші показники інсоляції (30-45 тис. лк.),
                                   порівняно  із  насадженнями  сосни  звичайної  (55-80  тис.  лк)  та  зоною  стаціонарної
                                   рекреації (75-95 тис. лк). Окрім того, для старовікових лісів  відзначено характерне
                                   затінення  внаслідок  високих  показників  зімкнутості  крон  та  добре  розвинутого
                                   різновікового підросту, що забезпечує стабільніші умови водного і температурного
                                   режиму як повітря, так і ґрунту на усій досліджуваній території (Бешлей та ін., 2021).
                                   У зоні соснових насаджень після вирубки деревостану істотно зменшилося проективне
                                   покриття деревостану та підліску, проте збільшилася площа витоптаних ділянок, що
                                   призвело до підвищення інтенсивності освітлення і температурних показників повітря
                                   та втрати вологи у верхніх шарах ґрунту, зокрема у мохових дернинах. Для території
                                   стаціонарної  рекреації  встановлено  значний  ступінь  дигресії  рослинного  покриву:
                                   найменші показники зімкнутості крон деревостану, відсутність підліску на значних
                                   площах,  витоптування  підстилки  та  істотне  збільшення  площі  стежок  та  місць
                                   облаштування  відпочинку.  Це  спричинило  істотні  зміни  мікрокліматичних  та
                                   едафічних умов місцевиростань мохів на цій території (таблиця).

                                                                                                      Таблиця

                                     Мікрокліматичні та едафічні умови на дослідних ділянках лісових екосистем
                                              Українського Розточчя у липні-серпні 2021 року, (n=25)*

                                                  Зімкну-                      Вологість  Температура  Вологість
                                                    тість   Освітлення, Температура   повітря,   ґрунту під   ґрунту під
                                      Локалітет             тис. лк   повітря, °С
                                                    крон                          %      мохом, °С   мохом, %
                                      Старовікові   0,8–0,9   30–45   24–26      76–85     18–21     11–17
                                      букові ліси
                                     Насадження
                                        сосни     0,6–0,7    55–80     30–34     58–69     22–30      7–15
                                      звичайної
                                        Зона
                                     стаціонарної   0,4–0,5   75–95    25–28     52–70     19–23      5–14
                                       рекреації
                                     «Верещиця»

                                      Примітка:  *  –  у  таблиці  подано  діапазони  вимірюваних  величин;  похибка
                                   вимірювань не перевищувала 15%.
                                      У  гаметофіті  домінантних  листостеблових  видів  мохів  лісових  екосистем
                                   Українського  Розточчя  вміст  фенолів  був  в  межах  61,5–199,5  мкг/г  маси  сухої
                                   речовини й активність поліфенолоксидази (ПФО) змінювалась від 41,8 до 120,4 відн.
                                   од./г маси сухої речовини *с (рис. 2, 3).
   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67