Page 38 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

36 Гусак О. В., Капрусь І. Я.

Показник диференціюючого βa-різноманіття таксоценів колембол досліджених
урбо- та агроценозів є в декілька разів більшим (табл. 2), ніж у природних біоценозах
Подільської височини (Капрусь, Махлинець, 2015), що пов’язано з більшою
гетерогенністю внутрішньоценотичних умов у едафотопах міста та ріллі. Однак, для
урботаксоценів колембол він є значно менший, ніж для агротаксоценів. Найбільша
контрастність внутрішньоценотичних умов для колембол встановлена в урбоценозі
газону та агроценозі пшениці, а найменша – парковому урбоценозі та агроценозах із
кукурудзою та картоплею.
Досліджені урботаксоцени колембол мають відносно невеликі показники
щільності населення, які варіюють у широкому діапазоні значень (табл.2). Зокрема,
щільність урботаксоцену колембол газону є у три рази меншою, ніж урботаксоцену
парку. Рівень щільності населення досліджених урботаксоценів колембол у парку і
центральному сквері приблизно відповідає їхній чисельності в природних лісових та
лучно-степових ценозах Східного Поділля (Капрусь, Гусак, 2021; Гусак, Капрусь,
2023). Лише в едафотопі газону він є у два-три рази меншим, ніж у природних
біоценозах.
Досліджені агротаксоцени колембол також мають відносно малі показники
щільності населення (табл.2), як і деякі варіанти урботаксоценів. У порівнянні з
природними лісовими ценозами лісостепової зони (Капрусь, 2013; Капрусь,
Махлинець, 2015), середній показник щільності колембол досліджених агротаксоценів
колембол є меншим в 18-23 разів, а порівняно з лучними відповідно – 7-11 разів.
Згідно підходу І. Капруся (Капрусь, 2010) до класифікації регіональних
колемболофаун Євразії в урбоценозах формується змішаний ізотомоїдно-
ентомобріоїдний тип цієї фауни з гіпогаструроїдно-тульбергіоїдним підтипом. Він
характерний для аридних районів України, зокрема лісостепової зони. В агроценозах
також формується змішаний ізотомоїдно-ентомобріоїдний тип цієї фауни, але з
гіпогаструроїдно-онихіуроїдним підтипом, який включає таксономічні елементи як
арктичних, так і середземноморських фаун. Найбільше він характерний для аридних
районів України, зокрема лісостепової та степової зон.
Структура домінування і якісний склад домінантів. В результаті проведених
досліджень встановлено, що до складу масових колембол (еудомінантних,
домінантних, субдомінантних) досліджених урботаксоценів Східного Поділля входить
18 видів (табл. 1), а агротаксоценів – 17 видів. Специфічними домінантами
урботаксоценів колембол дослідженого регіону є всього три види: F. similis, P.
bipunctatus i S. alpinus bisetosus. Вони не виявлені в складі домінантів таксоценів
колембол лісів, остепнених лук і агроценозів Східного Поділля (Капрусь, Гусак, 2021;
Гусак, Капрусь, 2023). Специфічними домінантами агротаксоценів колембол
дослідженого регіону є десять видів: H. manubrialis, P. fimata, P. minuta, F. fimetaria, F.
parvulus, L. cyaneus, B. arvalis, D. pallipes, S. aureus, S. elegans. Більшість із них є
сухолюбними формами відкритого ландшафту (Капрусь, 2013).
В окремих варіантах досліджених урботаксоценів колембол встановлено від 5 до
12 масових таксонів, на частку яких належить 74,9–92,2% чисельності (в середньому
8,6 видів із відносною чисельністю 83,7%) (табл. 1). Виявлено два еудомінантних види
(супердомінанти) з відносною чисельністю понад 31,7 % від загальної чисельності
таксоцену.