Page 43 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Вплив агро- та урбаногенної фрагментації природного середовища на … 41

Урботаксоцени колембол дослідженого регіону в цілому характеризуються
великим видовим багатством (не менше 39 видів), значною варіабельністю показників
точкового альфа–різноманіття (2,5–6 видів), ценотичного альфа–різноманіття (13-23
2
видів), щільності населення (2,1–6,3 тис. ос./м ), вирівняності чисельності видів
(J=0,6–0,8) й індексів загального різноманіття (Н’=1,6–2,4; 1–D=0,6–0,9; ІFα=4,0–9,3),
а також широким колом потенційних домінантів (близько половини усіх виявлених
видів). Під впливом урбаногенної фрагментації природного середовища зафіксовано
різноспрямовані й часто не прогнозовані перебудови екологічної структури населення
колембол. У спектрі екологічних груп такий вплив спричиняє збільшення частки
чисельності ксерорезистентних колембол і зменшення – гігрофільних. У
співвідношенні біотопних груп колембол спостерігається збільшення представленості
лучно-степових (в середньому понад 44%), евритопних (25%) і лісо-лучних (24%)
форм за рахунок зменшення – лісових і лучних. Саме тому, в урбоґрунтах можуть
формуватися різні типи таксоценів колембол – евритопні або спеціалізовані.
Агротаксоцени колембол дослідженого регіону в цілому характеризуються
меншими, ніж в урбоценозах, видовим багатством (не менше 30 видів), показниками
2
точкового альфа–різноманіття (1,3–2,4 видів) і щільності населення (0,2–0,8 тис. ос./m ),
середнім ценотичним альфа–різноманіттям (13-24 видів), великою вирівняністю
чисельності видів (J=0,8–1,0) й індексами загального різноманіття (Н’=2,3–2,6; 1–D=0,8–
0,9; ІFα=4,0–10), а також широким колом потенційних домінантів (більше двох третин
усіх виявлених видів). Під впливом агрогенної фрагментації середовища у спектрі
екологічних груп зафіксовано збільшення представленості лучно-степових (в
середньому понад 55%), лісо-лучних (близько 20%) і лісових (понад 14%) форм за
рахунок зменшення – евритопних (близько 9%) і лучних (1%). Саме тому, в рільничих
ґрунтах може формуватися спеціалізований таксоцен колембол.

Гоблик К.М., Капрусь І.Я. 2015. Урбаногенна трансформація угруповань колембол
Закарпатської низовини. Природа Західного Полісся та прилеглих територій. Луцьк.
№ 12. С. 163–171.
Гусак О., Капрусь І. 2023. Еколого-фауністична характеристика лучно-степових таксоценів
колембол Східного Поділля. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. Вип. 88.
C. 69–79.
Капрусь И.Я. 2003. Ногохвостки (Collembola) Волыно-Подолья, в Чернобай Ю. и др. Экология
и фауна беспозвоночных западного Волыно-Подолья. Київ : Наук. думка.
С. 100 –172.
Капрусь І.Я. 2010. Таксономічна структура і типологія регіональних фаун ногохвісток
(Collembola) Євразії. Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів. Вип. 26.
С. 39–50.
Капрусь І.Я. 2013. Хорологія різноманіття колембол (філогенетичний, типологічний і фауністичний
аспекти). Дисертація доктора наук, Інститут зоології НАН України. Київ. 497 с.
Капрусь І.Я., Гоблик К.М. 2015. Екологічна та созологічна оцінка ґрунтів Закарпатської
низовини за угрупованнями колембол. Наукові записки Державного природознавчого
музею. Львів. Вип. 31. С. 45–58.
Капрусь І.Я., Гусак О.В. 2021. Особливості таксономічної та екологічної структури лісових
таксоценів колембол Східного Поділля. Наукові записки Державного природознавчого
музею. Львів. Вип. 37. С. 75–86.
Капрусь І.Я., Махлинець Т.М. 2015. Особливості фауни й населення колембол
правобережного сектору лісостепової зони України. Наукові записки Державного
природознавчого музею. Вип. 31. С. 59–72.