Page 33 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 39 (Львів, 2023)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 39 (Lviv, 2023)

Екологія

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.31-42

УДК 595.71+591.5

1
2
Гусак О.В. , Капрусь І.Я.

ВПЛИВ АГРО- ТА УРБАНОГЕННОЇ ФРАГМЕНТАЦІЇ ПРИРОДНОГО
СЕРЕДОВИЩА НА СТРУКТУРУ ТАКСОЦЕНІВ КОЛЕМБОЛ СХІДНОГО
ПОДІЛЛЯ

Проведено порівняння таксономічної та екологічної структури урбо- та
агротаксоценів колембол Східного Поділля із їхніми лісовими та лучно-степовими
варіантами. Урботаксоцени представлені 39 видами, а агротаксоцени 30 видами
колембол. Характерною особливістю фрагментованих урбо- та агротаксоценів
дослідженого регіону є «ксерофілізація» фауни (збагачення її витривалими до сухості
видами), велика мозаїчність розподілу чисельності видів у грунті, а також специфічність
і непередбачуваність їхньої таксономічної й екологічної структури. Досліджені
таксоцени колембол характеризуються малими та середніми показниками щільності
2
населення (урботаксоцени від 2,1 до 6,3 тис. ос./м2 ос./м ; агротаксоцени від 0,2 до 0,8
2
тис. ос./m ). Під впливом урбаногенної фрагментації природного середовища зафіксовано
різноспрямовані й часто не прогнозовані перебудови екологічної структури населення
колембол. У спектрі екологічних груп такий вплив спричиняє збільшення частки
чисельності ксерорезистентних колембол і зменшення – гігрофільних. У співвідношенні
біотопних груп колембол спостерігається збільшення представленості лучно-степових (в
середньому понад 44%), евритопних (25%) і лісо-лучних (24%) форм за рахунок зменшення
– лісових і лучних. Саме тому, в урбоґрунтах можуть формуватися різні типи таксоценів
колембол – евритопні або спеціалізовані. Під впливом агрогенної фрагментації середовища
у спектрі екологічних груп зафіксовано збільшення представленості лучно-степових (в
середньому понад 55%), лісо-лучних (близько 20%) і лісових (понад 14%) форм за рахунок
зменшення – евритопних (близько 9%) і лучних (1%). Саме тому, в рільничих ґрунтах може
формуватися спеціалізований таксоцен колембол.
Ключові слова: урбоценози, агроценози, Collembola, екологічна структура,
структура домінування, екологічні групи, таксономічний склад.

Сільське господарство та урбанізація є одними з найважливіших причин
фрагментації природного середовища та зменшення біорізноманіття у ґрунтах. З
метою сприяння процесам природного ґрунтоутворення і забезпечення основних
функцій ґрунтів, необхідно створити певні екологічні умови для розвитку педобіонтів
в умовах ріллі та забудованих територій. Саме тому, вивчення таксономічного складу
та синекологічної структури таксоценів педобіонтів, і зокрема колембол (Сollembola),
в агро- та урбоценозах, має важливе значення для підтримання основних екологічних
функцій ґрунту. Актуальним завданням є оцінка наслідків ведення сільського
господарства та урбанізації для комплексу ґрунтових колембол і визначення напрямків
змін їхніх таксоценів під впливом таких порушень, які посилюють фрагментацію
природного середовища.
На сьогодні можна знайти деяку інформацію про таксономічний склад і зміни
параметрів біорізноманіття ґрунтових колембол у різних типах агро- та урбоценозів
України (Гоблик, Капрусь, 2015; Мерза, Капрусь, 2019; Shrubovych, 2002 та ін.). Однак,