Page 42 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

40 Гусак О. В., Капрусь І. Я.

Інформацію про відносну чисельність різних біотопних груп колембол у
досліджених урбо- та агроценозах наведено в таблиці 3. Частка чисельності лучно–
степових видів у агротаксоценах колембол є найбільшою (в середньому понад 55%).
Крім того, всього 2 види або в середньому 9,5% населення належить групі евритопних
видів, які є екологічно пластичними й можуть населяти різні біотопи одночасно.
Тобто, характерною особливістю фауни та населення колембол в агроценозах
Східного Поділля, є добре виражена її лучно-степова екологічна специфіка. До так
званих «диференціювальних таксонів» в агроценозах або інакше «своїх» форм, які
характерні для ріллі, можна віднести всього два види (A. naglitshi, H. nitidus), які
складають разом 6,7 % дослідженої агрофауни.
Урботаксоцени колембол Східного Поділля включають по 3–5 біотопних груп видів
(табл. 3). Їхнє співвідношення у конкретних урбоедафотопах також має власну
специфіку, обумовлену співвідношенням екологічно спеціалізованих лучно-степових,
лісо-лучних або лісових видів, які в урбанізованих біотопах знаходять задовільні умови
для свого існування. Зокрема, в досліджених урботаксоценах колембол сумарно
виявлено 38,9–64,3% лучно–степових, 22,2–34,8% лісо-лучних і 0–13,1% лісових видів.
Найбільшими в урботаксоценах колембол є частки чисельності лучно–степових,
евритопних і лісо-лучних видів (в середньому понад 44%, 25% і 24% відповідно). Лише
0-3 види, або в середньому понад 4% населення, належать групі лісових видів, які
можуть населяти різні типи лісів. Однак, в досліджених урбобіотопах вони як і лучні
види посідають останні місця за представленістю в таксоценах колембол. Тобто,
характерною особливістю фауни й населення колембол в урбоценозах Східного
Поділля є збільшення представленості евритопних і лучно-степових форм за рахунок
зменшення – лісових і лісо-лучних. До так званих «диференціювальних таксонів» в
урбоценозах або інакше синантропних форм, які найчастіше трапляються у містах і
поблизу людських осель, було віднесено п’ять видів (див. вище), які складають
сумарно 12,8% дослідженої урбофауни.
На основі порівняльного аналізу отриманих даних про частку чисельності
біотопних груп колембол встановлено, що в усіх трьох агроценозах Східного Поділля
формується спеціалізований таксоцен колембол за класифікацією Н. Кузнєцової
(Кузнецова, 2005), де понад 45% населення мають лучно–степові види, які екологічно
пов’язані з ксерофітними трав’яними угрупованнями (табл. 3). Вони утворюють групу
з 19 екологічно спеціалізованих видів до існування в умовах ріллі. Натомість, в
урбоценозах Східного Поділля формується або спеціалізований, або евритопний
таксоцен колембол, де понад 40% населення мають відповідно лучно–степові або
евритопні види (табл. 3).

Висновки

На основі проведених досліджень можна зробити висновок, що характерною
особливістю фрагментованих урбо- та агротаксоценів колембол Східного Поділля є
«ксерофілізація» фауни (збагачення їх витривалими до сухості видами), велика
мозаїчність розподілу чисельності видів у ґрунті, а також специфічність і
непередбачуваність їхньої таксономічної й екологічної структури. Найбільші
відмінності досліджених таксоценів пов’язані, насамперед, із видовим складом,
щільністю населення, структурою домінування, складом домінантних видів, а також
представленістю екологічних груп колембол.