Page 28 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39
P. 28

26           Новіков А. В., Гуштан Г. Г., Гуштан К. В., Кузярін О. Т. …

                                      Висновки

                                      Представлений формат проєкту «Оцифрування природничих колекції, що зазнали
                                   ушкодження  внаслідок  бойових  дій  і  супутніх  факторів:  розробка  протоколів  і
                                   впровадження  на  базі  Державного  природознавчого  музею  НАН  України»  є
                                   унікальним  способом  збереження  шляхом  оцифрування  природничих  колекцій
                                   національної спадщини, які зазнали ушкодження внаслідок бойових дій та потенційно
                                   знаходяться під загрозою знищення.

                                    Різун В., Щербаченко Т. 2019. Використання агрегаційних карт в інтернет-порталі
                                       Центр  даних  «Біорізноманіття  України”  для  аналізу  просторового  розподілу
                                       біоти. GEO&BIO. Т. 18. С. 164–172. DOI: https://doi.org/10.15407/gb1814
                                    Шиян Н.М. 2011. Гербарії України. Index Herbariorum Ucrainicum. Київ: Альтерпрес. 442 с.
                                    Aghayeva  P.,  Cozzolino  S.,  Cafasso  D.,  Ali-Zade,  V.,  Fineschi  S.,  Aghayeva  D.  2021.  DNA
                                       barcoding of native Caucasus herbal plants: potentials and limitations in complex groups and
                                       implications for phylogeographic patterns. Biodiversity Data Journal. Vol. 9. Article e61333.
                                       DOI: https://doi.org/10.3897/BDJ.9.e61333
                                    Allmon W.D. 1994. The value of natural history collections. Curator: The Museum Journal. Vol. 37
                                       No. 2. P. 83–89. DOI: https://doi.org/10.1111/j.2151-6952.1994.tb01011.x
                                    Baker B. 2020. Biodiversity collections, data, and Covid. BioScience. Vol. 70 No. 10. P. 841–847.
                                       DOI: https://doi.org/10.1093/biosci/biaa093
                                    Ball-Damerow J. E., Brenskelle L., Barve N., Soltis P.S., Sierwald P., Bieler R., LaFrance R., Ariño
                                       A.H., Guralnick R.P. 2019. Research applications of primary biodiversity databases in the digital
                                       age.   PLOS    ONE.    Vol.   14   No.   9.   Article   e0215794.   DOI:
                                       https://doi.org/10.1371/journal.pone.0215794
                                    Balke M., Schmidt S., Hausmann A., Toussaint E.F., Bergsten J., Buffington M., Häuser C.L., Kroupa
                                       A., Hagedorn G., Riedel A., Polaszek A., Ubaidillah R., Krogmann L., Zwick A., Fikáček M.,
                                       Hájek  J.,  Michat  M.C.,  Dietrich  C.,  La  Salle  J.,  Mantle  B.,  Ng  P.K.L.,  Hobern  D.  2013.
                                       Biodiversity into your hands – a call for a virtual global natural history ‘metacollection’. Frontiers
                                       in Zoology. Vol. 10 No. 1. Article 55. DOI: https://doi.org/10.1186/1742-9994-10-55
                                    Beck J., Böller M., Erhardt A., Schwanghart W. 2014. Spatial bias in the GBIF database and its effect
                                       on modeling species' geographic distributions. Ecological Informatics. Vol. 19. P. 10–15. DOI:
                                       https://doi.org/10.1016/j.ecoinf.2013.11.002
                                    Behm R., Chung C., Solomon L., Seltmann K. 2019. Imaging protocols for the UCSB invertebrate
                                       zoology collection [online]. UC Santa Barbara : Cheadle Center for Biodiversity and Ecological
                                       Restoration.  Available  at:  <https://escholarship.org/uc/item/2rv3m3q2>  [Accessed  2
                                       October 2023].
                                    Bradley R.D., Bradley L.C., Garner H.J., Baker R.J. 2014. Assessing the value of natural history
                                       collections and addressing issues regarding long-term growth and care. BioScience. Vol. 64 No.
                                       12. P. 1150–1158. DOI: https://doi.org/10.1093/biosci/biu166
                                    Cantrill D.J. 2018. The Australasian virtual herbarium: tracking data usage and benefits for biological
                                       collections.  Applications  in  Plant  Sciences.  Vol.  6  No.  2.  Article  e1026.  DOI:
                                       https://doi.org/10.1002/aps3.1026
                                    Carter D.J., Walker A.K. 1999.  Chapter 7: Collection environment, in  D. Carter, A. Walker
                                       (eds.),  Care  and  conservation  of  natural  history  collections  [online].  Oxford,
                                       Butterworth,   Heinemann.     P.     139–151.    Available    at:    <
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33