Page 27 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Окреслення цілей і формату проєкту «Оцифрування природничих колекцій … 25

Окремо планується оцінити перспективність використання генетичного
баркодингу як альтернативного способу оцифрування природничих колекцій.
Зокрема, буде проведено баркодинг окремих типових зразків судинних рослин та
безхребетних тварин (нематод), що зберігаються у фондах Державного
природознавчого музею НАН України. Отриману інформацію про нуклеотидні
послідовності буде розміщено у вільному доступі в базі GenBank.
Існує чимало протоколів оцифрування різних типів наукових природничих
колекцій, в тому числі ботанічних (Nash, Brinda, 2012; Thiers et al., 2016; Yost et al.,
2018), зоологічних (Huber et al., 2005; Behm et al., 2019; Sys et al., 2022), і навіть
палеонтологічних (Karim et al., 2016; Díez Díaz et al., 2021). Альтернативним напрямом
оцифрування природничих колекцій, особливо зразків, які неможливо або важко
розрізнити за морфологічними характеристиками (види-двійники), є залучення
технологій молекулярно-генетичного баркодингу (Schindel et al., 2011; Hebert et al.,
2013; Liu et al., 2019). Втім, більшість з них є дороговартісними та передбачають
тривалу роботу, залучення спеціалістів вузького профілю та значної кількості
асистуючого персоналу. Цей проєкт має на меті розробку більш універсальних
протоколів оцифрування з використанням недорогого обладнання та можливістю його
модифікації відповідно до обставин, спричинених війною. Таких протоколів в Україні
на сьогодні не існує. Очікувана наукова продукція також не має аналогів, оскільки
зразки, які будуть залучені до оцифрування, раніше не були оцифровані, і відомості
про них не розміщувалися у відкритому доступі онлайн.
Розроблені протоколи дозволять з мінімальними затратами часу налагодити
процес оцифрування найбільш цінних і вразливих природничих зразків в умовах війни,
а також налагодити оцифрування вже уражених зразків. Це дозволить зберегти їх у
віртуальному форматі на випадок ушкодження чи знищення. Оцифрування також
відкриє доступ до цих колекцій через мережу Інтернет, що сприятиме їхньому
використанню у глобальних масштабах. Подібні віртуальні колекції широко
використовуються у світі і мають колосальне значення для поступу науки (Geser,
Niccolucci, 2012; Gries et al., 2014; Cantrill, 2018; Schindel, Cook, 2018; Cota-Sánchez,
2020; Davis, 2023). Оцифровані в рамках проєкту зразки, можуть бути використані в
різноманітних наукових дослідженнях, при проведенні оцінки антропогенного впливу
на довкілля, в обґрунтуваннях об’єктів природно-заповідного фонду, у навчальних
цілях тощо.
Оцифрування музейних об’єктів є важливим етапом збереження культурної й
наукової спадщини України, що сприяє не лише репрезентації, але й популяризації
нашої держави у світовій науковій та культурній сферах. Опубліковані набори даних
та розроблені протоколи оцифрування сприятимуть більш активному залученню
інших установ і колекцій до процесу діджиталізації і просування в Україні ідей та
концепцій вільного доступу до науково-культурної спадщини. Оцифровані зразки та
відомості про них будуть розміщені онлайн, що не лише сприятиме їхньому залученню
у більш широку наукову роботу, але й дозволить усім бажаючим отримати до них
вільний доступ.