Page 23 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Окреслення цілей і формату проєкту «Оцифрування природничих колекцій … 21

Колекції Державного природознавчого музею НАН України є об’єктом
національного надбання і становлять особливу цінність для українського суспільства
та світової наукової спільноти. Наукові фонди музею формувалися з 1870 року і
налічують більше 400 тисяч одиниць зберігання. До уразливих колекцій, що
зберігаються в музеї, належать колекції безхребетних тварин (понад 170 тисяч зразків),
колекції судинних (понад 118 тисяч зразків) і несудинних рослин (понад 26 тисяч
зразків). Кожна з цих колекцій вже зазнала негативного впливу внаслідок термінового
переміщення, яке відбулося на початку війни задля їхнього збереження. Щодня ці
колекції продовжують зазнавати негативного впливу військової агресії внаслідок
неможливості дотримання режиму зберігання через регулярні відключення
електроенергії та брак опалення. Порушення режиму зберігання цих колекцій
супроводжується ушкодженням зразків шкідниками, пліснявою і вологістю, що може
призвести до їхньої повної або часткової втрати. Поновити чи замінити ці колекції буде
неможливо, оскільки більшість зразків є унікальними. Їхня втрата призведе до
утворення значної і непоправної наукової прогалини, адже ці колекції слугують
підґрунтям для встановлення історії формування біоти, біогеографічних,
філогенетичних і таксономічних досліджень.
Втім, Державний природознавчий музей НАН України – це далеко не єдиний і не
найбільший заклад в Україні, який містить природничі колекції. Важко оцінити
загальний обсяг природничих колекцій в країні, але вони налічують щонайменше
десять мільйонів зразків. Зокрема, в Україні зареєстровано 59 гербаріїв, де загалом
зберігається понад чотири мільйони зразків (Шиян, 2011). Саме тому розробка
протоколів і оцифрування найбільш цінних зразків уразливих природничих колекцій є
важливим кроком на шляху до їхнього збереження та широкого доступу до них у
віртуальному форматі.
Паралельно зі звичним оцифруванням природничих колекції, вчені часто вдаються
до нетривіальних способів отримання цифрової інформації про біологічні зразки.
Зокрема, молекулярний аналіз ДНК – це також певною мірою оцифрування, яке
дозволяє отримати інформацію про структуру окремого фрагменту або повного геному
того чи іншого біологічного зразка. Така генетична інформація часто є ціннішою, ніж
звичайне цифрове зображення. На зображенні навіть високої роздільної здатності не
завжди можна побачити ознаки, які є вагомими для філогенії чи систематики.

Мета та завдання проєкту

Основною метою проєкту є розробка протоколів оцифрування різних типів
уразливих і постраждалих унаслідок війни природничих колекцій (зоологічних і
ботанічних); відпрацювання розроблених протоколів шляхом оцифрування найбільш
цінних (типових, рідкісних і авторських) зразків, що зберігаються в Державному
природознавчому музеї НАН України; проведення молекулярно-генетичного аналізу
окремих типових зразків рослин і безхребетних тварин для встановлення перспектив
використання такого типу оцифрування.
Основні завдання проєкту:
● Відібрати найцінніші вразливі зразки (типові, рідкісні та авторські) з
природничих колекцій, що зберігаються в Державному природознавчому музеї НАН
України;