Page 22 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

20 Новіков А. В., Гуштан Г. Г., Гуштан К. В., Кузярін О. Т. …

Сучасний стан проблеми

Природничі колекції слугують одним з основних джерел наукової інформації для
різноманітних досліджень, зокрема еволюційних, філогенетичних, біогеографічних і
таксономічних (Allmon, 1994; Lane, 1996; Causey et al., 2004; Holmes et al., 2016; Miller
et al., 2020; Shultz et al., 2021). Опрацювання природничих колекцій залишається вкрай
кропіткою справою, яка здебільшого вимагає персонального залучення ряду
спеціалістів і їхньої безпосередньої присутності в установах, які ці колекції зберігають.
Однак, це має і ряд негативних аспектів – наприклад, неумисне ушкодження зразків
унаслідок багаторазового опрацювання і, інколи, вандалізм (Chalmers et al., 1999;
Pennock, 2017; Graham, 2018). До негативних аспектів персонального опрацювання
належить також висока собівартість таких робіт, яка передбачає оплату подорожі і
перебування спеціалістів в установах, що зберігають колекції, а також значні затрати
часу на подорож і роботу з колекціями (O'Connell et al., 2004; Suarez, Tsutsui, 2004;
Bradley et al., 2014; Popov et al., 2021).
Оцифрування колекцій та створення вільно доступних баз даних дозволяє
вирішити ці та низку інших проблем, роблячи колекції швидко і легко доступними
через мережу Інтернет (Drew et al., 2017; Schindel, Cook, 2018). Часто дослідникам
немає потреби безпосередньо працювати з самим зразком, а лише необхідна
інформація про нього, яку вони можуть оперативно отримати з різноманітних баз
даних та агрегаторів, таких як GBIF (Telenius, 2011; Lister, Climate Change Research
Group, 2011; Ward, 2012; Ball-Damerow et al., 2019). В усіх випадках, ці бази даних
покладаються на експертну оцінку спеціалістів, які безпосередньо опрацьовували
зразки, що призводить до деяких обмежень (Beck et al., 2014; Sikes et al., 2016; Knouft,
2018; Nelson, Ellis, 2019). Втім, мобілізація даних про біорізноманіття все ж таки
залишається одним із найперспективніших напрямків (Jetz et al., 2012; Balke et al.,
2013; Ball-Damerow et al., 2019; Nelson, Ellis, 2019). Розміщення зображень зразків
разом з метаданими про ці зразки не замінює самих зразків, однак значно спрощує їхнє
опрацювання, сприяє їхньому більш активному залученню у масштабні дослідження і
стимулює розвиток віртуальних колекцій в цілому (Gries et al., 2014; Davis, 2022).
Оцифрування біологічних колекцій певною мірою є шляхом до їхнього
довготривалого збереження та забезпечує широкий доступ до них із залученням
мінімальних ресурсів (Novikov, 2019).
Проблема доступу до природничих колекцій гостро постала внаслідок карантинних
обмежень, які було введено через пандемію коронавірусу. Обмеження пересування між
країнами унеможливили доступ до більшості колекцій (Baker, 2020). Однак, сьогодні не
лише проблема доступу до українських колекцій, але й питання їхнього збереження
постали вкрай гостро через військову інтервенцію. Українські наукові колекції
перебувають під ризиком ушкодження чи знищення внаслідок впливу низки негативних
чинників, спричинених військовими діями. Серед прямих загроз є знищення колекцій
внаслідок бомбардувань, супутніх пожеж і затоплень, а також мародерства. Серед
непрямих факторів можна назвати завдання шкоди окремим колекціям унаслідок
ушкодження самих фондосховищ, порушення режиму зберігання та вимушене
термінове переміщення (Mosyakin, Shiyan, 2022; Stone, 2022). Щоденними ж загрозами,
що спричиняють руйнування природничих колекцій є вологість, пліснява і шкідники
(Carter, Walker, 1999; Querner et al., 2013; Sapaat et al., 2022).