Page 188 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Таксономічна та екологічна структура мірмекокомплексів у лісах … 185

Просторова структура багатовидових асоціацій мурашок базується перш за все на
ярусній приналежності гніздування та фуражування окремих видів, а також на їхній
харчовій спеціалізації. Остання в наших умовах у всіх мурашок практично однакова –
всі вони є зоофагами і живляться різними, як живими, так і мертвими, безхребетними
і медяною росою попелиць та інших сисних комах. Хоча представники багатьох видів
можуть також збирати насіння рослин чи нектар квітів, частка такої здобичі несуттєва.

мез-
кс
50%

гкс
50%

Непорушені лісові ділянки Дворічна вирубка

гкс гкс гіг-
9% 4% мез
мез 9%
27%

мез- мез- мез
кс кс 48%
64% 39%

Семирічна вирубка 17-річна вирубка
гіг-мез – гігромезофіли, мез – мезофіли, мез-кс – мезо-ксерофіли,
гкс – геміксерофіли

Рис. 2. Співвідношення різних екологічних груп мурашок відношенню
до вологи на дослідних ділянках.

На формування структури багатовидових асоціацій мурашок в наших лісах
вирішальний вплив здійснюють види-домінанти, які мають великі сім’ї, кормову
територію, яка охороняється, та збирають харчові ресурси у всіх рослинних ярусах, від
поверхні землі до крон дерев. До них відносяться в першу чергу так звані руді лісові
мурашки (Formica rufa Linnaeus, 1761, F. polyctena Foerster, 1850 та F. aquilonia
Yarrow, 1955), а також F. truncorum Fabricius, 1804, F. pratensis Retzius, 1783 та певною
мірою Lasius fuliginosus. Усі вказані види формік споруджують великі гнізда з хвої та
гілочок (усім відомі мурашники), а останній вид оселяється в дуплах старих дерев, де