Page 184 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 39 (Львів, 2023)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 39 (Lviv, 2023)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.181-188

УДК 595.796(477)

Радченко О.Г.

ТАКСОНОМІЧНА ТА ЕКОЛОГІЧНА СТРУКТУРА МІРМЕКОКОМПЛЕКСІВ
У ЛІСАХ ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ (УКРАЇНА) ТА ЇЇ ЗМІНИ В ПРОЦЕСІ
ВІДНОВЛЕННЯ ЛІСУ НА ВИРУБКАХ

У Волинському Поліссі знайдено 57 видів мурашок, з яких на обраних модельних
лісових ділянках виявлено 34. Проаналізовано зміни в екологічній та таксономічній
структурі мірмекофауни на 2-, 7- та 17-річній вирубках. Відразу після вирубування дерев
і руйнування території зникають практично усі мурашки. На другий рік починається
заселення цієї території мезо-ксерофільними та геміксерофільними видами. В
подальшому з’являється низка мезо-ксерофільних видів, що мешкають на сухих луках.
На 17-річній вирубці структура населення починає наближатись до такої в незайманих
лісах. На вирубках зникають руді лісові мурашки, що негативно впливає на
фітосанітарний стан прилеглих заліснених теренів. В результаті формуються
багатовидові асоціації мурашок, які стають менш стабільними, і для повного
відновлення зональних лісових мірмекомплексів потрібно щонайменше 50 років.
Ключові слова: мурашки, фауна, структура населення, сукцесійні зміни на вирубках,
Полісся, Україна.

Мурашки є чи не найчисельнішими представниками ентомофауни в переважній
більшості наземних екосистем. При цьому вони характеризуються величезним
різноманіттям як морфологічних ознак, так і біологічних особливостей.
Розмаїтий також характер живлення різних видів: мурашки їдять насіння рослин,
нектар квітів, медяну росу сисних комах, гриби. Але переважна їх більшість – хижаки,
які здатні здійснювати вирішальний вплив на структуру популяцій інших
безхребетних; це дозволяє продуктивно використовувати цілу низку видів для захисту
рослин від шкідників. Велике значення має також діяльність мурашок для
ґрунтоутворення. Гнізда мурашок варіюють від невеличких порожнин в ґрунті або
деревині до складної системи ходів та камер, які заповнюють об’єм в кілька кубічних
метрів; деякі види споруджують гнізда з так званого «картону»; куполи з хвої та
гілочок рудих лісових мурашок можуть сягати двох метрів заввишки.
Треба підкреслити, що мурашки, як суспільні комахи, формують в екосистемах
відносно незалежні багатовидові асоціації, структура яких визначається передусім
характером внутрішньо- та міжвидових відносин між мурашками (Длусский, 1981;
Захаров, 2018; Радченко, 2016а; Сейма, 2008). Саме тому дослідження структури їхніх
багатовидових асоціацій має велике значення не лише для розуміння їх
функціонування, а й для прогнозування змін в екосистемах в цілому.
Дана праця присвячена вивченню, з одного боку, мірмекофауни Волинського
Полісся загалом, а з іншого – її складу на модельних лісових ділянках і змін
таксономічної та екологічної структури населення мурашок на вирубках різного віку.

Матеріали та методи досліджень

Вивчення мурашок проводилось в 2015-2021 рр. переважно на території Шацького
національного природного парку та його околиць (Волинська область України). З
метою виявлення видового складу мурашок на модельних ділянках соснових та