Page 192 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39
P. 192

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 39 (Львів, 2023)
                    Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 39 (Lviv, 2023)

                                                                        Ботаніка


            DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.189-200

            УДК [582.325:581.526]:502.72](477.83)

            Мамчур З.І., Драч Ю.А.

            БРІОФЛОРА РОМАНІВСЬКОГО ЛАНДШАФТНОГО ЗАКАЗНИКА ТА
            ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОРІЙ (ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ)

                  Проведені  дослідження  мохоподібних  Романівського ландшафтного  заказника  та
               прилеглих  територій,  які  належать  до  Північно-Подільсько-Дністерської  ключової
               території    регіональної  екомережі  Львівської  області.    На  території  дослідження
               виявлено    73  види  мохоподібних  з  відділів  Marchantiophyta  (7  видів  із  класу
               Jungermanniopsida, 4 види – Marchantiopsida) і Bryophyta (2 види з класу Polytrichopsida,
               60  видів  –  Bryopsida).  Серед  родин  переважають  Pottiaceae  (9  видів,  6,6%),
               Brachytheciaceae  (7  видів,  5,1%),    Mniaceae  (6  видів,  4,4%),  Plagiotheciaceae  (6  видів,
               4,4%), Bryaceae (5 видів, 3,7%), Orthotrichaceae (4 види, 2,9%), решту родин є оліго- та
               моновидовими. Серед родів – Ptychostomum (4 види, 2,9%),Plagiothecium (4 види, 2,9%),
               Plagiomnium, Didymodon, Tortula та Orthotrichum – по 3 види (2,2%). За субстратною
               приналежністю  найбільша  кількість  серед  епігейних  мохоподібних.  Епіфіти
               переважають  на  корі  листяних  дерев,  або  ж  у  прикореневій  зоні  бука.  Натомість
               епіксили добре розвиваються на різних стадіях гниття  різноманітних видів мертвої
               деревини.  Найбагатшими  за  видовим  різноманіттям  мохоподібних  є  скельні  ділянки
               серед  лісу,  які  знаходяться  за  межами  заказника.  Мохоподібні  заселяють  також
               антропогенно порушені біотопи, зокрема, кар’єри з видобутку піску, та агроугіддя. На
               основі  географічного  аналізу  бріофлору  цієї  території  можна  охарактеризувати  як
               неморально-бореальну  за  участі  аридного  й  космополітного  елементів.  Особливості
               географічного поширення мохоподібних у наявності великих ареалів, відповідно частка
               ендеміків серед них незначна. Регіонально рідкісними для мішанолісової зони  є Alleniella
               besseri,  Aloina  rigida,  Marchantia  quadrata,  Taxiphyllum  wissgrillii.  Для  неморальної  –
               Pellia endiviifolia,  Porella platyphylla, Lophocolea bidentatа, Encalypta streptocarpa. Дані
               про  видовий  склад  мохоподібних  та  їхню  субстратну  приналежність  дають
               можливість  ширше  оцінити  видове  різноманіття.  Наведений  созологічний  аналіз
               бріофлори вказує на необхідність подальшого детальнішого дослідження бріофлори. На
               основі  проведених  бріофлористичних  досліджень  Романівського  ландшафтного
               заказника та прилеглих територій укладено анотований список мохоподібних.
                  Ключові  слова:  мохоподібні, печіночники, регіонально-рідкісні  види,  Романівський
               ландшафтний заказник, регіональна екомережа Львівської області.

               Вивчення  мохоподібних  як  компонентів  природних  та  антропогенно  змінених
            екосистем, зокрема їхнього видового складу та екологічної структури, є важливими
            для  розуміння  механізму  збереження  біорізноманіття.  Особливо  актуальним
            залишається  дослідження    бріофлори  територій  природно-заповідного  фонду.
            Літературні  джерела  та  гербарні  матеріали,  які  стосуються  мохоподібних  території
            дослідження, фактично відсутні, з Романівського лісництва наявні поодинокі збори
            М. Слободяна  з  середини  ХХ  ст.  Завданням  наших  досліджень  було  встановити
            видовий склад і таксономічну структуру, провести субстратний і географічний аналіз,
   187   188   189   190   191   192   193   194   195   196   197