Page 138 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Вплив рельєфу на формування стежкової мережі в межах лісових … 135

Рис. 1. Фракційний склад лісової підстилки на яворово-буковій дослідній ділянці
№ 1 (контроль, узбіччя стежки, стежка).

Фракція плодів є майже однаковою, однак частка гілок є дещо більшою. Найбільша
їх кількість фіксується у яворово-буковому лісі, це може бути зумовлено, тим що
даний ліс перебуває на стадії відновлення. Відібрані зразки лісової підстилки на стежці
засвідчують, що внаслідок рекреаційного навантаження запаси лісової підстилки
зменшуються більше як 3 рази порівняно з контролем, також зменшується її
потужність та погано діагностуються підгоризонти L, F та Н. У фракційному складі
переважає частка листя, а частка плодів та гілок є меншою (рис. 1). Частка детриту на
ділянці яворово-букового лісу є дещо більшою ніж на стежці букового лісу. Це може
бути зумовлено крутизною схилу. Моніторингові дослідження на туристичних шляхах
та екологічних стежках НПП «Сколівські Бескиди» (Леневич, Паньків, 2021) впродовж
10 років засвідчили, що на розподіл лісової підстилки в гірському регіоні значно
впливає мікро- та мезорельєф території. За результати досліджень з’ясовано, що на
ділянках, які приурочені до підніжжя схилів, чи характеризуються відносно рівною
поверхнею запаси лісової підстилки зменшуються не суттєво відносно контрольної
ділянки, а в деяких випадках, навпаки, можуть бути більшими. Потужність підстилки
може сягати 1,3−1,6 см. Більшою мірою її формують L та F+H підгоризонти, причому
останній горизонт може становити понад 50 % від загальної потужності підстилки. На
ділянках з крутістю схилів понад 15° виявлено, що запаси лісової підстилки
зменшуються у рази. Це зумовлено ерозійними процесами та механічним її
перенесенням чи подрібненням. Окрім, цього в наслідок ерозійних процесів вздовж
стежки формуються «т.з. валики». Потужність та запаси яких залежать від
інтенсивності та тривалості рекреаційного навантаження, крутизни схилу та напрямку
стежки, кількісного і видового складу організмів деструкторів. (Леневич, 2019;
Леневич, Паньків, 2021).