Page 122 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39
P. 122

Нові дані щодо поширення антропохорних видів наземних молюсків …     119

               У  2022  р.  у  Львівській  області  вперше  виявлено  представника  роду  Limacus.
            Декілька  особин  Limacus  flavus  було  знайдено  на  3-х  ділянках  Львова,  що  було
            детально описано в окремій публікації (Gural-Sverlova, Rodych, 2023). Також ми мали
            можливість анатомічно дослідити одну особину того самого виду з Хмельницького,
            зібрану в 2022 р. С.М. Пісарєвим. У тому ж році в базі даних iNaturalist (2023) з’явилася
            фотографія однієї особини Limacus sp., зроблена на залізничному вокзалі Тернополя.
            На жаль, лише за зовнішнім виглядом неможливо надійно розрізнити особин L. flavus
            і Limacus maculatus (Kaleniczenko, 1851). Останній вид на заході України поки що не
            зареєстрований (табл. 1), хоча його виявлення тут є дуже імовірним, про що свідчить
            сучасна  присутність  обох  видів  Limacus  у  Київській  та  Житомирській  областях  у
            центральній частині України (Gural-Sverlova, Rodych, 2023: table 1).
               За часом появи, а точніше, за часом достовірного виявлення їх на заході України
            (Гураль-Сверлова,  Гураль,  2021),  значна  частина  зареєстрованих  у  цьому  регіоні
            антропохорних видів наземних молюсків можуть бути охарактеризовані як відносно
            недавні вселенці. Лише для 6 з 23 видів (табл. 1) є надійні свідчення того, що вони
            траплялися на заході України до 1990 р. З більшою або меншою імовірністю до цієї
            групи  видів  могли  належати  також  O.  draparnaudi,  L.  flavus,  C.  nemoralis.  Не
            виключено, що Aegopinella nitidula, вперше достовірно зареєстрований в Стрийському
            парку Львова в середині 1990-х рр., з’явився там ще до 1990 р.
               Решта  антропохорних  видів,  очевидно,  з’явилися  на  заході  України  лише
            наприкінці ХХ або на початку ХХІ ст. У багатьох випадках їх поява була зафіксована
            безпосередньо працівниками лабораторії малакології ДПМ НАНУ та відображена (для
            черепашкових видів) у малакологічному фонді музею. На нашу думку, саме на межі
            ХХ і ХХІ ст. створилися оптимальні умови для вселення та подальшої акліматизації в
            урбанізованих  біотопах  регіону  багатьох  адвентивних  видів  наземних  молюсків.
            Безпосередньо  процес  вселення  був  полегшений  інтенсифікацією  торгівельних  і
            транспортних зв’язків як з іншими регіонами України, так і з іншими європейськими
            країнами. Надзвичайно важливу роль відіграла діяльність садових центрів, які почали
            масово і фактично безконтрольно завозити саджанці з-за кордону. Також у цей період
            почав  усе  сильніше  проявлятися  вплив  глобального  потепління,  що  сприяло
            виживанню, хоча б у специфічних кліматичних умовах населених пунктів, багатьох
            теплолюбних  видів  наземних  молюсків,  зокрема,  видів  середземноморського  (M.
            cartusiana,  M.  claustralis,  C.  aspersum,  H.  cinctella)  або  кримського  (B.  cylindrica,
            Monacha fruticola) походження.
               За шляхами проникнення на захід України серед антропохорних видів наземних
            молюсків  можна  виділити  дві  великі  групи.  Першу  групу  утворюють  види,  які
            потрапили  сюди  з  інших  регіонів  України,  переважно  з  її  південної  частини,  як  B.
            cylindrica, M. fruticola, M. cartusiana, Xeropicta derbentina, Tandonia kusceri. Недавні
            вселенці  кавказького  походження  (D.  caucasicum,  Krynickillus  melanocephalus,
            Harmozica ravergiensis) також, очевидно, потрапили на захід України не безпосередньо
            з Кавказу, а з інших регіонів України – її східної (усі 3 види), південної (D. caucasicum
            і K. melanocephalus) або навіть центральної частини. До другої групи можна віднести
            види, завезені в Україну із заходу.
               За сучасним розповсюдженням на заході України (табл. 1) можна виділити види,
            відомі  за  поодинокими  знахідками  (Lucilla  singleyana  і  Tandonia  cristata  у
            Закарпатській  обл.,  H.  ravergiensis  у  Тернопільській  обл.)  або  поки  що  достовірно
   117   118   119   120   121   122   123   124   125   126   127