Page 104 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

102 Башта А.-Т. В.

Результати досліджень та їхнє обговорення

Загалом на чотирьох полігонах у Карпатському регіоні дослідження проведені на
21 дослідній ділянці. Під час роботи ультразвукових детекторів (загалом 581 година)
зафіксовано 656 серій сигналів, з яких 77,8% ідентифіковані до виду. Таким чином
зареєстровано 11 видів: кажан північний Eptesicus nilssonii, кажан пізній Eptesicus
serotinus, нічниця північна/вусата Myotis brandtii/mystacinus далі – («M.brandtii»),
нічниця водяна Myotis daubentonii, нічниця велика Myotis myotis, вечірниця руда
Nyctalus noctula, вухань звичайний Plecotus auritus, нетопир лісовий Pipistrellus
nathusii, нетопир звичайний Pipistrellus pipistrellus, нетопир-карлик Pipistrellus
pygmaeus, лилик двоколірний Vespertilio murinus (табл. 1). Розподіл видового складу і
показників активності кажанів за пробними площами виявився дуже нерівномірним.
Поширення кажанів у межах території Українських Карпат має виражені
особливості, що визначаються природними умовами різних її ділянок. Більшість видів
кажанів трапляються в низькогірній частині Карпат, а зі збільшенням висоти видове
різноманіття зменшується.
Аналіз видів за частотою трапляння на різних ділянках виявив, що найбільш
поширеним у смерекових лісах Українських Карпат виявився «M. brandtii»,
зареєстрований на всіх дослідних площах. Одним з найпоширеніших також виявився
E. nilssonii, представлений на 58,8% дослідних ділянок, дещо менше – P. nathusii
(41,2%). Порівняно значне представництво виявлене також у M. daubentonii (35,3%),
P. auritus (35,3%), P. pipistrellus (23,5%).
Загалом з ступенем домінування (загальною кількістю зареєстрованих сигналів)
найчисельнішим виявився E. nilssonii (32,7%). Дещо менш чисельними були
«M. brandtii» (25,6%) і P. nathusii (18,9%).
За просторовим розподілом (частотою трапляння по досліджуваних ділянках) лише
“M. brandtii” була виявлена на всіх пробних площах. З інших видів найчастіше були
представлені E. nilssonii і P. nathusii (58,8% і 41,2% ділянок, вілповідно).
У Верховинському НПП виявлено 4 види кажанів, з яких домінував «M. Brandtii»
(81,6 %). Решта 3 види, це E. nilssonii, M. daubentonii і M. myotis.
У НПП «Синьогора» виявлено 7 видів і розподіл їхньої активності виявився зовсім
іншим: тут домінували E. nilssonii (46,2 %), P. nathusii (17,9 %) і «M. Brandtii» (15,1 %).
Інші види: E. serotinus, V. murinus, M. myotis, P. auratus, виявлені значно рідше.
У смерекових лісах верхнього гірського лісового поясу (Карпатський НПП)
домінували E. nilssonii (81,4 %) і P. nathusii (28,6%). Частка активності інших видів не
перевищувала 10% («M. Brandtii», P. auritus).
У смерекових лісах Ворохтянського ЛГ загалом виявлено 7 видів, серед яких
домінували P. nathusii (58,8%) і «M. Brandtii» (19,6 %). Частка активності інших видів
не перевищувала 10% (E. nilssonii, N. noctula, M. myotis, P. pipistrellus, P. auritus).
На дослідних ділянках у НПП «Сколівські Бескиди» загалом виявлено 7 видів. Тут
домінував «M. Brandtii» (39,5 %). Іншим домінантним видом був E. nilssonii (34,9 %).
Інші види: M. daubentonii, M. dasycneme, M. myotis, P. pipistrellus, P. pygmaeus.
Найвище значення індексу біорізноманіття Шеннона виявлене у смерекових лісах
Сколівських Бескидів (H' = 1,616) і НПП «Синьогора» (H' = 1,627) і найнижче – в лісах
Карпатського НПП (H' = 0,726) (табл.2). Є певний зв'язок цього та інших показників з
висоти ділянок за рівнем моря, оскільки нижче значення більшості індексів