Page 101 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 39 (Львів, 2023)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 39 (Lviv, 2023)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.99-110

УДК [599.4:[574.4:581.526.42]:504](477.8)

Башта А.-Т.В.

РУКОКРИЛІ (CHIROPTERA) СМЕРЕКОВИХ ЛІСОСТАНІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Угруповання кажанів у монокультурних смерекових насадженнях (Сколівські Бескиди,
Горгани, Чорногора) і смерекових лісах верхнього гірського лісового поясу (Верховинський
НПП, Карпатський НПП) досліджували шляхом обліку ехолокаційних сигналів для оцінки
значення таких екосистем для цієї групи тварин. На пробних площах виявлено 11 видів:
кажан північний Eptesicus nilssonii, кажан пізній Eptesicus serotinus, нічниця
північна/вусата Myotis brandtii/mystacinus, нічниця водяна Myotis daubentonii, нічниця
велика Myotis myotis, вечірниця руда Nyctalus noctula, вухань звичайний Plecotus auritus,
нетопир лісовий Pipistrellus nathusii, нетопир звичайний Pipistrellus pipistrellus, нетопир-
карлик Pipistrellus pygmaeus, лилик двоколірний Vespertilio murinus. За ступенем
домінування (загальної кількості зареєстрованих сигналів) найчисельнішим виявився
E. nilssonii (32,7%). Дещо менш чисельними були M. mystacinus/brandtii (25,6%) і P. nathusii
(18,9%). За просторовим розподілом (наявність на пробних площах) лише пара
M. mystacinus/brandtii була виявлена на всіх досліджених ділянках. З інших видів
найчастіше були представлені E. nilssonii (58,8%) і P. nathusii (41,2%). У пари видів-
двійників М. mystacinus/М. brandtii спеціальних вимог до середовища існування не виявлено,
але велика частота спостережень цих видів у всіх спектрах лісових біотопів проявляє їх
як типових «лісових». Домінування Е. nilssonii в ялинових лісах підтверджує, що і в умовах
центральної Європи цей вид використовує в основному семі-бореальні хвойні ліси. Найвище
значення індексу біорізноманіття Шеннона виявлене у смерекових лісах Сколівських
Бескидів (H' = 1,616) і НПП «Синьогора» (H' = 1,627). Ймовірно, хвойні лісостани на
нижчих висотах можуть бути сприятливішими кормодобувними біотопами для
представників популяцій, топічно не пов’язаних з такими лісами: P. pygmaeus,
P. pipistrellus, V. murinus, N. noctula. Виявлений рівень нічної активності та видової
різноманітності кажанів у смерекових лісах свідчить про те, що вони можуть бути
важливими для їхніх місцевих популяцій. Хвойні монокультури можуть відігравати
важливу роль для локальних популяцій кажанів, відіграючи роль перелітних коридорів і
місць кормодобування.
Ключові слова: Chiroptera, хвойні ліси, лісові екосистеми, активність, Карпати.

Лісові види кажанів, зважаючи на певну специфіку і складність процесу їх
досліджень, загалом вивчені порівняно слабше, ніж антропофільні чи печерні види.
Місця поселення антропофільних видів здебільшого знаходяться в будинках і,
зокрема, в їх дахових конструкціях, тому їх відносно легше виявляти та досліджувати.
Троглобіонтні види, що селяться в підземних порожнинах, також віддавна
привертають увагу дослідників.
Лісові екосистеми є дуже важливими оселищами для багатьох європейських видів
кажанів щодо реалізації значної кількості аспектів їх життєдіяльності, зокрема в
топічному чи трофічному (Meschede, Heller, 2000; Влащенко, 2010; Башта, 2020, 2022).
Значна кількість видів, що живуть поза лісом, активно використовує лісові екосистеми
для задоволення, насамперед, трофічних потреб (Zahn et al., 2005; Kalda et al., 2014).
Ступінь використання кажанами лісових екосистем може істотно різнитися і значною