Page 102 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

100 Башта А.-Т. В.

мірою це залежить від видового складу та просторової структури лісостанів (Башта,
Приндак, 2017).
Загалом, угрупованням кажанів похідних монокультурних насаджень часто
недостатньо або взагалі не приділяється уваги, зокрема – з точки зору збереження
середовища їхнього існування. У науковій літературі відзначене явище активного
уникання окремими видами кажанів монокультурних насаджень (Walsh, Harris, 1996;
Russo, Jones, 2003; Boughey et al., 2011). Разом з тим, з часом з’являється все більше
доказів того, що використання таких насаджень кажанами може бути значно ширшим,
ніж вважалося раніше (Charbonnier et al., 2016; Pereira et al., 2016; Russo et al., 2010).
Метою нашого дослідження є з’ясування видового складу, показників активності
рукокрилих в екосистемах смерекових лісів Українських Карпат, оцінюючи вплив цих
екосистем на ступінь їх використання різними видами кажанів. Такі дослідження є
важливими для оцінки використання кажанами різних типів середовища існування,
опрацювання управлінських заходів для пом’якшення потенційного негативного
впливу лісогосподарських заходів і розробки стратегії захисту від можливого
зменшення їх популяцій.

Матеріал і методика досліджень

Дослідження були проведені на території чотирьох полігонів: Бескиди (НПП
«Сколівські Бескиди»), Верховина (Верховинський НПП), Горгани (НПП
«Синьогора»), Чорногора (Карпатський НП і ліси поблизу смт Ворохта: Ворохтянське
ЛГ). Усі дослідження проведені протягом літній місяців: червень-липень протягом
2015–2022 рр.
Природні смерекові ліси у Карпатах переважно поширені на висотах від 1300 до
1670 м над р. м. На нижчих висотах переважають похідні смерекові лісостани. Заміна
букових i мішаних лісів монокультурами смереки призвела до порушення природної
поясності лісових масивів Карпат загалом, поширення ялини від підніжжя до верхньої
межі лісу, тобто за межами її природного висотного поясу. Характерною рисою
смерекових монокультур є спрощена структура (виражена однояруснiсть), нижчий вік
природної стиглості, ніж у природних смерекових лісостанів, а також низька стійкість
до хвороб i шкідників (Голубец, 1978).
Досліджувані ділянки (4) смеречника у Сколівських Бескидах розташовані на
висотах 750-980 м над р. м. (Стрийський р-н, Львівська обл.).
У Верховинському НПП чітко виражений поясний розподіл рослинності.
Дослідження (5 ділянок) були проведені у верхньому гірському лісовому поясі, який
формує переважно ялина європейська Picea abies на висотах 1010–1365 м над р. м.
(Верховинський р-н, Івано-Франківська обл.).
У Горганах (4 ділянки) дослідження проведені у смерековому лісі поблизу
с. Стара Гута (Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл.).
У Чорногірському масиві дослідження проведені у смерекових лісах Карпатського
НПП (2 ділянки) і прилеглих територій (Ворохтянське ЛГ – 2 ділянки) на висотах 858–
1040 м над р. м. У цьому парку збереглися найбільші в Українських Карпатах суцільні
масиви мішаних і чистих смеречин.
Під час досліджень кажанів використані статичні ультразвукові детектори
Batcorder (EcoObst GmbH) і Song Meter Mini Bat detector (Wildlife Acoustics). Отримані
звукові сигнали кажанів опрацьовані з використанням програмного забезпечення