Page 96 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

94 Гуштан Г. Г.

До числа домінантів належать два види: Punctoribates punctum (C. L. Koch, 1839) та
Ceratozetes mediocris Berlese, 1908. Вони складають 44% від загальної щільності
орібатид. До групи субдомінантів входять шість видів панцирних кліщів, які
складають 36%. Серед них – Scheloribates laevigatus, Scheloribates latipes, Liebstadia
pannonica, Tectoribates ornatus, Peloptulus phaenotus та Eupelops ocсultus. До групи
рецедентів належать шість видів цих мікроартропод. Вони займають 13% від загальної
чисельності орібатид. Частка чисельності субрецедентів складає 7%, які представлені
13 видами панцирних кліщів. Такі «масові види» орібатид на мезофітних луках
Закарпатської низовини, як Ceratozetes mediocris, Scheloribates laevigatus та Sch. latipes,
були виявлені також у складі домінантів на таких луках Чехії (Hubert, Tučková, 2003).
Показники індексів видового багатства Маргалефа та Менхініка угруповань
орібатид мають найменше значення серед досліджених типів лук (3,17 та 0,45
відповідно). Однак, значення індексу Сімпсона характеризується досить високим
рівнем (0,14), що свідчить про вагому роль «масових» видів панцирних кліщів на
мезофітних луках. Натомість, індекс різноманіття Шеннона має досить малі значення
(2,47), що вказує на невисоке різноманіття малочисельних видів орібатид. В той час
індекс Бергера-Паркера має відносно високий рівень (0,29), у порівнянні з іншими
типами лук, що вказує на вагому роль Punctoribates punctum (C. L. Koch, 1839), як
найчисельнішого виду панцирних кліщів у цьому біотопі (табл. 2).

Таблиця 2

Індекси видового різноманіття угруповань орібатид мезофітних лук
Закарпатської низовини

D (Mg) D (Mn) H' D D (BP)
3,17 0,45 2,47 0,14 0,29

Примітка. D (Mg) – індекс Маргалефа, D (Mn) – індекс Менхініка, H' – індекс
Шеннона, D – індекс Сімпсона, D (BP) – індекс Бергера-Паркера.

На мезофітних луках виявлено 10 морфо-екологічних типів панцирних кліщів
(гіпохтоїдний, оріботритоїдний, нотроїдний, дамеоїдний, карабодоїдний, оппіоїдний,
тектоцефоїдний, галюмноїдний, орібатулоїдний та пункторібатоїдний) (табл. 1, рис. 3).
Основне ядро орібатид на мезофітних луках складають дві групи МЕТ-ів. До першої
відноситься група мешканців дрібних ґрунтових щілин (34% від загальної чисельності).
Це – 6 видів, що належать до пункторібатоїдного та оппіоїдного типів. До другої
належать неспеціалізовані форми морфо-екологічних типів панцирних кліщів, що
складають 33% від загальної щільності. Вона представлена 10 видами орібатид з
орібатулоїдного, тектоцефоїдного та гіпохтоїдного МЕТ-ів. Панцирні кліщі поверхні
ґрунту складають 29% від загальної щільності. Вони належать до восьми видів з трьох
морфо-екологічних типів. Це – галюмноїдний, карабодоїдний та дамеоїдний МЕТ-пи
орібатид. Найменш представленою на мезофітних луках є група мешканців підстилки.
Вона становить всього 4% орібатид, що належать до трьох видів з двох мофо-
екологічних типів. Це – нотроїдні та оріботиритоїдні панцирні кліщі.