Page 89 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38
P. 89

88                     Гураль-Сверлова Н. В., Гураль Р. І.

                                   більшою серед особин з темнішим фоновим забарвленням (Сверлова, 2007, табл. 1;
                                   Gural-Sverlova  et  al.,  2021,  fig.  8).  Навіть  у  межах  природного  ареалу  цього  виду
                                   смугасті коричневі черепашки трапляються значно рідше, ніж черепашки такого саме
                                   кольору, але без смуг, а в інтродукованих популяціях C. nemoralis у Східній Європі
                                   перші майже повністю відсутні (Gural-Sverlova et al., 2021). На досліджених ділянках
                                   Східної Європи (Gural-Sverlova, Gural, 2021b) також нерідко спостерігалися випадки,
                                   коли  частка  смугастих  черепашок  була  значно  вищою  серед  особин  з  жовтим
                                   фоновим забарвленням, у той час як равлики з темнішою (рожевою) черепашкою
                                   частіше  не  мали  смуг.  Інколи  це  призводило  до  повної  відсутності  рожевих
                                   черепашок  зі  смугами  та  жовтих  черепашок  без  смуг,  що  можна  розглядати  як
                                   результат  повністю  корельованого  успадкування  двох  пар  ознак,  а  також  як
                                   елімінацію «крайніх» (найсвітліших і найтемніших) варіантів забарвлення.
                                      Аналогічно, на заході України черепашки  C. hortensis без смуг частіше мають
                                   темніший (жовтий) фоновий колір, рідше – світліший (білий), а смугасті черепашки
                                   –  виключно  білі,  за  винятком  окремих  молодих  колоній,  утворених  унаслідок
                                   повторних  незалежних  інтродукцій  C.  hortensis  на  захід  України  (Gural-Sverlova,
                                   Gural, 2021a). Спостерігаються також випадки, коли усі черепашки без смуг мають
                                   жовтий колір, а усі смугасті – білий.
                                      Проведений нами аналіз показав, що білий фоновий колір, особливо у поєднанні
                                   з темними спіральними смугами, є варіантом забарвлення черепашки C. hortensis,
                                   широко  розповсюдженим  у  межах  Європи  (рис.  1)  та,  загалом,  сучасного  ареалу
                                   цього виду, суттєво розширеного за рахунок антропохорії. Проте в інших країнах він
                                   не є єдиним варіантом забарвлення для смугастих черепашок. Таким чином, сама
                                   наявність  білих  смугастих  черепашок  на  більшості  досліджених  ділянок  заходу
                                   України (Gural-Sverlova, Gural, 2021a, table 1) і, зокрема, у Львові (рис. 2) не може
                                   свідчити про спільне походження молюсків, на відміну від того, що наявність темних
                                   спіральних смуг в таких колоніях успадковується лише в поєднанні з білим фоновим
                                   кольором черепашки.
                                      На користь версії про спільне походження більшості західноукраїнських колоній
                                   C.  hortensis,  крім  повної  відсутності  в  них  характерних  для  цього  виду  жовтих
                                   смугастих  черепашок,  свідчать  ще  два  факти:  1)  чіткий  зв'язок  сучасного
                                   розповсюдження  C.  hortensis  з  проведеним  раніше  плановим  озелененням
                                   декоративними чагарниками, який досі простежується в багатьох населених пунктах
                                   (Сверлова, 2002; Gural-Sverlova, Gural, 2021a); 2) відсутність мінливості забарвлення
                                   тіла молюсків у таких колоніях – порівняно з добре вираженою мінливістю як поза
                                   межами України, так і у відносно молодих колоніях, утворених унаслідок повторних
                                   інтродукцій C. hortensis на захід України (Gural-Sverlova, Gural, 2021a).
   84   85   86   87   88   89   90   91   92   93   94