Page 85 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

84 Гураль-Сверлова Н. В., Гураль Р. І.

Завдяки багаторічним дослідженням поліморфізму забарвлення черепашок C.
hortensis, які були розпочаті ще наприкінці 1990-х рр. у Львові (Сверлова, 2001), а
згодом продовжені на інших урбанізованих та субурбанізованих територіях заходу
України, було продемонстровано не лише значну подібність фенетичної структури
на переважній більшості досліджених ділянок. Вдалося виявити зручний у
практичному використанні фенотипічний маркер, який дозволяє відрізняти колонії,
утворені нащадками первинної інтродукції C. hortensis на захід України, від
результатів відносно недавніх повторних завозів цього виду (Gural-Sverlova, Gural,
2021а). Таким маркером є наявність темних спіральних смуг лише на черепашках з
білим фоновим кольором. Унаслідок зчепленого успадкування згаданих ознак такий
характерний для C. hortensis варіант забарвлення, як жовта смугаста черепашка
(iNaturalist, 2022), почали локально відмічати на заході України лише в останні роки
(Гураль-Сверлова та ін., 2020; Gural-Sverlova, Gural, 2021a).
На жаль, наявні літературні дані, і навіть узагальнюючі публікації щодо
поліморфізму забарвлення C. hortensis (Cameron, 2013; Schilder, Schilder, 1957) не
дають уявлення про те, наскільки білий фоновий колір черепашки розповсюджений
в інших частинах сучасного ареалу виду. Проте в одній з баз даних (iNaturalist, 2022)
вже накопичено тисячі фотографій з координатами спостережень, які дають змогу
попередньо проаналізувати це питання. Тому одним із завдань цієї публікації став
аналіз розповсюдженості білих черепашок і, особливо, білих смугастих черепашок
на заході України та в інших частинах сучасного ареалу C. hortensis. Також
проаналізовано інші фенотипічні ознаки C. hortensis, виявлені на заході України в
останні роки, та їх потенційну цінність для документування історії інтродукції та
подальшого розселення цього виду на заході України.

Матеріал і методика досліджень

Проаналізовано понад 6 тис. фотографій живих молюсків або їх порожніх
черепашок, визначених як C. hortensis, зроблених у різних країнах Європи та Північної
Америки в період з 2011 до початку 2022 р. і розміщених у спеціалізованій базі даних
разом з координатами місць спостереження (iNaturalist, 2022). Серед переглянутих
фотографій враховували лише ті, на яких було добре видно повністю сформовані
черепашки статевозрілих особин, що дозволяло перевірити правильність наявних
визначень. Надалі відбирали фотографії, на яких з великою імовірністю були зображені
черепашки білого кольору – з темними спіральними смугами або без них. Оскільки
фоновий колір у смугастих черепашок є найкраще помітним біля верхівки (Gural-
Sverlova, Gural, 2021a), не враховували фотографії у положеннях, які не дозволяли
чітко роздивитися згадану ділянку черепашки. Якщо одна особина або порожня
черепашка була сфотографована в різних положеннях, додатково звертали увагу на
колір у нижній, однотонній частині черепашки, обмеженій нижньою смугою (Gural-
Sverlova, Gural, 2021a, fig. 3D).
При побудові картосхем, зображених на рисунку 1, використовували також власні
дані щодо присутності особин C. hortensis з білими черепашками на заході України
та в Московській області Росії, частково опубліковані раніше (Gural-Sverlova, Gural,
2021a), а також окремі відомості з іншої бази даних (UkrBIN, 2022).
Для графічного аналізу розповсюдження особин C. hortensis з білим фоновим
кольором черепашки та присутністю (рис. 2) або відсутністю (рис. 3) темних