Page 86 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Фенотипічні маркери та історія інтродукції садової цепеї … 85

спіральних смуг на ній були використані дані щодо фенетичного складу колоній
цього виду, обстежених з 2015 до 2021 р. на 184 ділянках, розташованих у різних
частинах міста. При цьому 38 ділянок були досліджені під час кількісних обліків
фенотипів у місцях масового скупчення C. hortensis, ще 146 – при проведенні якісних
маршрутних обстежень поліморфізму забарвлення черепашок у цього виду. В
останньому випадку не враховували ділянки із занадто низькою чисельністю
молюсків, що могло позначитися на випадковому недообліку менш розповсюджених
варіантів забарвлення.

Результати досліджень

У результаті проведеного аналізу вдалося встановити, що черепашки C. hortensis
з білим фоновим кольором присутні в різних частинах Європи (рис. 1), а також на
території Північної Америки (США, Канада), куди цей вид був інтродукований. При
цьому зображення білих черепашок з темними спіральними смугами (рис. 1А)
траплялися в проаналізованій нами базі даних (iNaturalist, 2022) значно частіше, ніж
аналогічні зображення білих черепашок без смуг (рис. 1Б). Найбільша концентрація
знахідок білих смугастих черепашок спостерігалася в Англії та в південній частині
Центральної Європи (Чехія, Словаччина, Австрія). Хоча нам не відомо, чи не могло
це бути хоча б частково корельованим із загальною кількістю спостережень у різних
країнах.
Загалом черепашки білого кольору (зі смугами та/або без них) були присутніми
на фотографіях C. hortensis з наступних європейських країн, перерахованих нижче за
абеткою: Австрія, Андорра, Бельгія, Білорусь, Велика Британія (Англія, Уельс,
Шотландія), Данія, Естонія, Іспанія (біля північного кордону країни), Ірландія,
Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Росія (Московська область),
Словаччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція.
На території Львова білі черепашки зі смугами (рис. 2) також траплялися частіше,
ніж білі черепашки без смуг (рис. 3). А присутність (рис. 2А, 3А) або відсутність (рис.
2Б, 3Б) обох згаданих варіантів забарвлення на окремих ділянках міста не
демонструвала якоїсь просторової закономірності. Лише в поодиноких випадках на
досліджених ділянках були відсутні білі черепашки загалом.
Як ми вже наголошували раніше (Gural-Sverlova, Gural, 2021a), у численних
публікаціях, присвячених поліморфізму забарвлення черепашок C. hortensis, і навіть
в узагальнюючих роботах з цього питання (Cameron, 2013; Schilder, Schilder, 1957)
відсутні дані щодо білого фонового кольору черепашок. Очевидно, таке забарвлення
розглядалося і продовжує розглядатися різними дослідниками як один з варіантів
жовтого фонового кольору, хоча, наприклад, на заході України не існує перехідних
форм між світло-жовтими та білими черепашками, а фоновий колір у більшості
випадків можна надійно ідентифікувати навіть на порожніх черепашках або на
черепашках з потертою поверхнею (Gural-Sverlova, Gural, 2021a). При цьому у
смугастих черепашок фоновий колір є найкраще помітним на верхівці та навколо
пупка (Gural-Sverlova, Gural, 2021a, fig. 3D). Найбільша небезпека неправильного
визначення фонового кольору полягає в потемнінні верхнього рогового шару
(періостракуму) в порожніх черепашок, які тривалий час знаходяться у ґрунті або на
його поверхні; значно рідше це спостерігається на черепашках живих особин.