Page 91 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

90 Гураль-Сверлова Н. В., Гураль Р. І.

fig. 3A), деякі з них можуть бути відсутніми на окремих ділянках (найчастіше білі без
смуг);
3) відсутня мінливість у забарвленні тіла – воно завжди світле, без сіруватого або
рудуватого пігменту (Gural-Sverlova, Gural, 2021a, fig. 3A).
Б) Відносно молоді колонії, утворені внаслідок повторних інтродукцій C.
hortensis на захід України, а також колонії, де відбулося змішування таких особин з
нащадками первинної інтродукції (останній варіант є особливо актуальним для
Львова):
1) присутність смугастих черепашок з жовтим (найчастіше) та/або рожевим
(рідше) фоновим кольором (Gural-Sverlova, Gural, 2021a, fig. 3C, D);
2) наявність рожевих, оранжевих, коричневих черепашок;
3) більш або менш виражена мінливість у забарвленні тіла; наявність хоча б у
деяких особин сіруватої (до майже чорної) або рудуватої пігментації; наявність у них
вузької світлої поздовжньої смужки, яка проходить вздовж спини (Gural-Sverlova,
Gural, 2021a, fig. 3E, F).
Часто в таких колоніях спостерігаються різноманітні комбінації перерахованих
вище спадкових ознак, пов’язаних із забарвленням черепашки та тіла (Gural-Sverlova,
Gural, 2021a, table 5), тому їх появу на окремих просторово обмежених ділянках не
можна пояснити випадковими мутаціями або рекомбінаціями (для жовтих смугастих
черепашок), а лише повторними інтродукціями, незалежними від первинної. Також
на таких територіях нерідко знаходять відносно молоді колонії іншого
інтродукованого виду – C. nemoralis, що може бути наслідком їх спільних завозів
через садові центри, які імпортують частину саджанців з інших європейських країн.
У 2021 р. особин C. hortensis з нетиповим для нащадків первинної інтродукції
цього виду на захід України забарвленням черепашки та тіла вдалося зареєструвати
навколо двох великих садових центрів, розташованих в околицях Львова – у «Клубі
Рослин» в Підбірцях та в «Галсаді» між Львовом та Давидівом. При цьому біля
«Клубу Рослин» рожевий колір черепашки завжди супроводжувався темними краями
устя в дорослих особин – рідкісною спадковою ознакою в C. hortensis. Аналогічні
черепашки були зафіксовані також на декількох ділянках Львова (рис. 4), куди вони
явно були завезені зі згаданого садового центру. Натомість біля «Галсаду», на одній
ділянці у Львові та на одній ділянці в Солонці піді Львовом були зареєстровані
рожеві черепашки з типовими для C. hortensis світлими краями устя в дорослих
особин. Це свідчить про те, що навіть у межах одного Львова особини C. hortensis з
нетиповими для нащадків первинної інтродукції варіантами забарвлення зараз не
просто розселяються через різні садові центри, але й мають різне походження. Наразі
найбільше фенетичне різноманіття зафіксоване нами біля «Клубу Рослин», де було
знайдено також три коричневі черепашки C. hortensis без смуг та зі світлим устям,
фоновий колір яких коливався від жовто-коричневого до світло-коричневого
(Гураль-Сверлова, Гураль, 2012–2022). Досі коричневі черепашки в C. hortensis не
знаходили ані на заході (Gural-Sverlova, Gural, 2021a), ані в інших регіонах України
(iNaturalist, 2022; UkrBIN, 2022).