Page 84 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38
P. 84

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 38 (Львів, 2022)
                     Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 38 (Lviv, 2022)

              DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.83-94

              УДК 594.38 (477.8)

              Гураль-Сверлова Н.В., Гураль Р.І.

              ФЕНОТИПІЧНІ  МАРКЕРИ  ТА  ІСТОРІЯ  ІНТРОДУКЦІЇ  САДОВОЇ  ЦЕПЕЇ
              CEPAEA HORTENSIS (GASTROPODA, HELICIDAE) НА ЗАХОДІ УКРАЇНИ

                   Проаналізовано залежність історії інтродукції Cepaea hortensis на захід України
                та фенотипічної різноманітності цього виду, яка стосується забарвлення черепашки
                та тіла. На територіях, заселених нащадками первинної інтродукції (найімовірніше,
                друга половина ХХ ст., але не пізніше 1970-х рр.), спостерігається не більше трьох
                основних варіантів забарвлення черепашок (жовті або білі без смуг, білі смугасті), а
                також  відсутня  мінливість  забарвлення  тіла  (усі  равлики  мають  світле  тіло,  без
                сірого  або  рудуватого  пігменту).  Найхарактернішою  ознакою  таких  колоній,  яка
                може слугувати своєрідним фенотипічним маркером, є наявність темних спіральних
                смуг лише на черепашках білого кольору. Проведений аналіз фотозображень з різних
                частин  сучасного  ареалу  C.  hortensis,  суттєво  розширеного  завдяки  антропохорії,
                дозволив з'ясувати, що черепашки з білим фоновим кольором, і особливо білі смугасті
                черепашки, трапляються в різних країнах Європи та Північної Америки. Проте там
                білий колір не є єдиним варіантом забарвлення смугастих черепашок, і, навпаки, жовті
                смугасті черепашки є одним з типових варіантів забарвлення в різних частинах ареалу
                C. hortensis. Останнім часом на окремих ділянках заходу України почали знаходити
                колонії  C.  hortensis  з  іншим  фенотипічним  складом,  утворені  внаслідок  повторних
                інтродукцій цього виду, які відбуваються через різні садові центри. Для таких колоній
                є характерною наявність жовтих смугастих, а часом також рожевих черепашок, та
                більш або менш виражена мінливість забарвлення тіла. Найцікавішою є присутність
                на деяких ділянках Львова та околиць рідкісної спадкової ознаки, яка лише локально
                трапляється у природному ареалі C. hortensis, а саме темних країв устя в частини
                дорослих особин. На ділянках з присутністю такої ознаки темні краї устя мають усі
                рожеві та поодинокі жовті черепашки. Встановлено, що розповсюдження носіїв цієї
                ознаки відбувається через садовий центр «Клуб Рослин», розташований біля Львова
                (Підбірці). Одночасно на окремих ділянках Львова та околиць, де також було знайдено
                рожеві черепашки, усі вони мали характерні для C. hortensis світлі краї устя в дорослих
                особин. Це свідчить про те, що повторні завози C. hortensis навіть у межах одного
                Львова не лише відбуваються через різні садові центри, але й мають різне походження.
                   Ключові слова: інтродуковані види, антропохорія, наземні молюски, поліморфізм.

                Садова цепея Cepaea hortensis (O.F.Müller, 1774) – вид центрально-європейського
              походження (Boettger, 1926), у межах природного ареалу розповсюджений також у
              низці країн Північної та Західної Європи. На захід України (передусім – до Львова)
              цей вид був завезений людьми не пізніше 1970-х рр. (Gural-Sverlova, Gural, 2021a).
              Вже наприкінці ХХ ст. він перетворився на одного з типових представників міської
              наземної малакофауни Львова (Сверлова, 2002). Наразі C. hortensis зареєстровано на
              території  або  в  околицях  багатьох  інших  населених  пунктів  Львівської  області;
              відомі  також  окремі  знахідки  у  Волинській,  Закарпатській,  Івано-Франківській,
              Рівненській, Хмельницькій, Чернівецькій областях (Гураль-Сверлова, Савчук, 2019,
              2020; Gural-Sverlova, Gural, 2021a; iNaturalist, 2022; UkrBIN, 2022).
   79   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89