Page 92 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Фенотипічні маркери та історія інтродукції садової цепеї … 91

Рис. 4. Ділянки у Львові та його найближчих околицях, де в 2019-2021 рр. були
знайдені варіанти забарвлення черепашок, нетипові для нащадків первинної
інтродукції C. hortensis на захід України: 1 – тільки жовті смугасті; 2 – також рожеві
зі світлими краями устя; 3 – рожеві з темними краями устя.

На відміну від білого фонового кольору (див. вище), темні краї устя в C. hortensis
є рідкіснішою спадковою ознакою, яка лише локально трапляється в межах видового
ареалу. Її просторовий розподіл на території Європи найдетальніше проаналізований
у монографії відомих німецьких дослідників поліморфізму забарвлення черепашок у
Cepaea (Schilder, Schilder, 1957, pp. 163, 185, 187, map 66). Вони виділили, загалом,
три типи прояву цієї ознаки, які пов’язували з різними географічними регіонами. Для
першого типу, який був названий «тюрінгським», характерною вважалася наявність
темних країв устя лише в рожевих черепашок без смуг. У «датсько-норвезького»
типу така ознака могла проявлятися на будь-яких рожевих черепашках – зі смугами
або без них, у «французько-англійського» типу – також на черепашках з жовтим
фоновим кольором. Проте слід враховувати, що згадані дослідники називали
рожевими (а точніше, червоними – «rot») як рожеві, так і коричневі черепашки в
Cepaea.
Згідно пізнішим дослідженням (Ożgo, 2010), у різних регіонах Європи темні краї
устя можуть локально траплятися в черепашок різного кольору, але частіше
рожевого та/або коричневого. Зокрема, у Німеччині така ознака була відмічена
переважно в рожевих і коричневих, але зрідка також у жовтих черепашок; на
північному заході Польщі – переважно в коричневих і лише в одній вибірці – також
у рожевих. У Вілтшірі (Англія) спостерігалося зчеплене успадкування темних країв
устя і рожевого фонового кольору черепашки, яке лише зрідка порушувалося
наявністю темних країв устя в жовтих черепашок.