Page 80 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Локалізація місць гібернації та зимова активність вечірниці рудої … 79

Що стосується N. noctula, то спостерігається явна тенденція до збільшення
масштабів зимівлі цього виду в урболандшафті, а при збереженні тенденції потепління
в найближчому майбутньому цілком ймовірні нові факти виявлення зимуючих тварин
в межах середньої смуги Східної Європи.
Разом з тим, залишається нез’ясованим питання: особини яких літніх популяцій, з
більш північних або місцевих районів зони виведення потомства залишаються
зимувати в умовах України.

Висновки

Відзначена адаптація N. noctula до зимівлі в урбанізованому середовищі.
Інтенсивність відносної польотної активності цього виду взимку позитивно корелює з
підвищенням середньодобової температури повітря. Більшість реєстрацій польотної
активності особин походила з періоду, коли середньодобова температура була вище
0°С. Польоти N. noctula спорадично спостерігалися за температури близько –3°С. У
найхолодніші дні, коли середньодобова температура знижувалася до понад –10°C,
прольотів кажанів не зафіксовано. Всього було знайдено 27 місць зимівлі, переважно
розташованих у щілинах між будинками (50%), а також за плитами декору (4,1%), у
порожнинах стін (4,1%), на балконах (12,5%). Не виявлено преференцій у висоті
укриття та орієнтації за сторонами світу. Вибір місця для схованки, ймовірно, залежить
від загальної доступності укриттів і їх мікрокліматичних характеристик.
Спостерігається тенденція до подальшого зміщення зони зимування N. noctula у
північному напрямку та збільшення масштабів її зимівлі в урболандшафті.

Абеленцев В.И. 1980. Об осеннем перелете рукокрылых на юге Украины. В:
Рукокрылые (Chiroptera). Вопросы териологии. Москва : Наука. C. 195.
Абелєнцев В.I., Пiдоплiчко I.Г., Попов Б.М. 1956. Комахоїднi та кажани. Київ : Вид-
во АН УРСР. 448 с. (Фауна України. Т. 1 вип. 1).
Башта А.-Т.В. 2020. Кажани наших лісів. Львів : ЗУКЦ. 120 с.
Бутовский П.М. 1974. Температурные условия зимовки рыжих вечерниц (Nyctalus
noctula Schreb.). В: Материалы 1 Всес. совещ. по рукокрылым. Л. : ЗИН АН СССР.
С. 108–109.
Влащенко А.С. 1999. О нахождении рыжей вечерницы (Nyctalus noctula) на зимовке
в Харькове. Вестник зоологии. Т. 33. Вып. 4–5. С. 76.
Волошин Б., Башта А.-Т. 2001. Кажани Карпат. Польовий визначник. Кракiв-Львiв :
Platan Publ. House. 168 c.
Газарян С.В. 2002. Наблюдения за зимовкой рыжих вечерниц в дуплах деревьев в
Предкавказье. Plecotus et al. № 5. С. 28–34.
Загороднюк І., Ребров С. 2014. Структура ареалу Nyctalus noctula (Mammalia) на
сході України та формування нових зимівельних груп в урболандшафті. Вісник
Львівського університету. Серія біологічна. Вип. 67. С. 138–147.
Кожурина Е.И., Горбунова Ю.А. 2004. О зимовке летучих мышей в дельте Волги.
Plecotus et al. № 7. С. 104–105.
Крочко Ю.И. 1988. Миграции рукокрылых Украинских Карпат. В: Вопросы охраны
и рационального использования растительного и животного мира Украинских
Карпат. Ужгород. C. 173–180.