Page 76 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Локалізація місць гібернації та зимова активність вечірниці рудої … 75

Протягом літнього періоду року цей вид займає переважно дупла дерев, а також
горища будівель і скельні щілини. Протягом осені і зими часто селиться в печерах і
печероподібних схованках у Польщі (Łupicki i in., 2007), а також у румунських
Карпатах (Nagy, Szántó,2003). В останні десятиліття зимуючі особини були виявлені
на урбанізованих територіях багатьох країн Центральної та Східної Європи (Gaisler et
al., 1979; Zahn, Clauss, 2003; Celuch, Kanuch, 2005 та ін.), серед них, крім Львова
(Bashta, 2008) – в інших містах України (Загороднюк, Ребров, 2014; Godlevska, 2015 та
ін.). Зимівлі цього виду також були виявлені в дуплах дерев, зокрема – в Україні (на
Закарпатті) (Абелєнцев та ін., 1956), у порожнинах мостів (Tilova et al., 2008). На
території Закарпаття N.noctula також можуть зимувати в дуплах дерев, але під час
значних похолодань вони масово переселяються в будівлі міст рівнинної частини
області (Абелєнцев та ін., 1956). Значно більше випадків знахідок зимуючих тварин
зафіксовано в тріщинах скель (Кузякин, 1950; Gaisler et al., 1979; Wilhelm, 1989;
Spitzenberger, 1992; Harbusch et al., 2002 та ін.).
В останні роки регулярно спостерігаються випадки зимівлі на території України,
зокрема у великих містах, де виявлені в основному в блочних будинках (на горищах і
в щілинах будинків). Зокрема, перші великі гібернаційні колонії виду у Львові були
виявлені протягом зимового сезону 2006–2007 рр. (Bashta, 2008). Наступної зими
(2007-2008 рр.) кількість виявлених зимівель цього виду істотно збільшилася і в цей
сезон була максимальною: на площі 100 га було виявлено 14 гібернаційних схованок.
Аналіз типів місць гібернації. Місця зимівлі N. noctula в урбанізованому
середовищі були виявлені виключно в будівлях. Загалом, за весь період досліджень на
території м. Львів було виявлено 24 місця зимового спостереження N. noctula. Основна
їх частина (87,5%) була пов’язана з багатоповерховими будівлями блочного типу.
Основними місцями поселення в таких спорудах були щілини між будинками (50%).
Також, значно рідше, нічниці селилися за плитами декору (4,1%), у порожнинах стін
(4,1%), на балконах (12,5%). Окрім того, частина особин кажанів була знайдена в
сходових клітках і під’їздах, що може свідчити про ці будинки як місця їх зимового
поселення, але точніша локалізація гібернаційних агрегацій не з’ясована.
Більшість місць зимівлі кажанів була зареєстрована протягом днів з температурою
повітря вище +5°С, оскільки за таких умов рівень голосової активності кажанів
збільшувався. В холодніші дні кажани голосова активність переважно була помітно
слабшою, або ж їх соціальна поведінка в окремих схованках не реєструвалася,
оскільки, ймовірно, частина з них або всі особини за таких умов перебували в торпорі
з метою мінімізації енергетичних витрат. Окрім того, рівень голосової активності міг
бути пов’язаний з кількістю особин у схованці.
Зазвичай, місця зимівлі N. noctula важкодоступні, оскільки їх влітні отвори
розташовані на значній висоті: переважно не нижче 5-6 м, що могло бути зумовлене
потребою її недоступності. Нам вдалося детальніше обстежити лише три місця
локалізації їхніх зимових колоній. В цих випадках, незважаючи на близькість
розташування кажанів до входу у схованку, температура в щілині (гібернаційній
схованці) завжди була вище нульової відмітки. Протягом зими температура в
досліджених мікроукриттях, з незначними коливаннями, трималася переважно на рівні
0-+5°С. Навіть за умови пониження зовнішніх температур повітря до –3-–5°С,
температура повітря в мікроукриттях у місці виявлення кажанів становила не менше
0°С, зрідка опускаючись нижче, до –2-–3°С (у випадку температури повітря –15°С).