Page 257 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38
P. 257

254                     Канарський Ю. В., Панін Р. Ю.

                                   знахідки,  які  до  того  ж  часто  «випадають»  з  конвенційного  біогеографічного  та
                                   екологічного контексту. Це свідчить як про перспективи подальших досліджень, так і
                                   про  потребу  розвитку  комплексного  екосистемно-біогеографічного  підходу  до
                                   вивчення біорізноманіття, особливо на природно-заповідних територіях.
                                      На підставі викладеного вище матеріалу, а також великого масиву зібраних даних
                                   стосовно інших рідкісних і зникаючих видів комах, можемо зробити певні висновки
                                   щодо феномену «раритетності».
                                      У багатьох випадках «раритетні» види комах є рідкісними лише суб’єктивно, в силу
                                   того,  що  їх  відносно  важко  виявити  в  природі,  що  своєю  чергою  зумовлене
                                   аутекологічною  специфікою,  зокрема  трофічними,  топічними,  сезонними  та
                                   циркадними особливостями окремих фаз життєвого циклу.
                                      Водночас, окремі види, які вважаються облігатними мешканцями мало порушених
                                   природних  екосистем,  насправді  виявляють  певну  толерантність  до  антропогенних
                                   впливів і навантажень. У зв’язку з цим популярна концепція однозначно негативного
                                   впливу антропогенної  трансформації оселищ на біорізноманіття, зокрема й раритетної
                                   компоненти біоти, потребує ґрунтовного перегляду і докладного з’ясування реальних
                                   факторів  загрози  популяціям  рідкісних  і  зникаючих  видів  комах,  які  можуть  бути
                                   зумовлені  й  цілком  природним  чином.  Зрештою,  не  слід  скидати  з  рахунку
                                   адаптаційний  потенціал  комах,  як  і  еволюційні  процеси  в  їхніх  популяціях,  що
                                   відбуваються під впливом антропогенних і природно зумовлених факторів.

                                    Александрович О.Р. 1991. Жуки жужелицы (Coleoptera, Carabidae) фауны Белоруссии. Фауна
                                       и экология жесткокрылых Белоруссии.  Минск : Навука і тэхніка. С. 37–78.
                                    Канарський Ю.В., Панін Р.Ю. 2017. Еколого-біогеографічні аспекти формування угруповань
                                       турунів  (Coleoptera,  Carabidae)  у  високогір’ї  Чорногори  (Українські  Карпати).  Наукові
                                       основи збереження біотичної різноманітності. Т. 8(15), № 1. С. 185–216.
                                    Карножицкий  Н.  1950.  Обзор  жуков  галобионтов  и  галофилов  Черноморского  побережья
                                       Болгарии. Труды морской биологической станции Варна. Т. 15. С. 1–66.
                                    Комаров  Е.В.  1991.  Жужелицы  рода  Badister  Clairv.  (Coleoptera,  Carabidae)  фауны  СССР.
                                       Энтомологическое обозрение. Т. 70(1). С. 94–108.
                                    Кулянда  С.С.  1978.  Распространение  жужелиц  (Coleoptera,  Carabidae)  в  лесах  Западного
                                       Подолья. Вестник зоологии. № 1. С. 55–57.
                                    Кулянда  С.С,  Петрусенко  A.A.  1978.  Эколого-географический  обзор  жужелиц  (Coleoptera,
                                       Carabidae) лесов Западного Подолья. Вестник зоологии. № 3. С. 45–47.
                                    Лазорко В. 1938a. Фавна хрущів Лисої гори в Золочівському повіті. 3бірник фізіографічної
                                       Комісії. Львів. 7. С. 3–11
                                    Лазорко  В.  1938b.  Причинки  до  фавни  хрущів  [західно-українських]  земель.  3бірник
                                       фізіографічної Комісії. Львів. 7. С. 33–44.
                                    Лазорко В. 1963. Матеріяли до систематики і фавністики жуків України. Ванкувер : Наукове
                                       товариство імені Шевченка. 200 с.
                                    Панін  Р.Ю.  2009.  Нові  знахідки  жуків-турунів  (Coleoptera:  Carabidae)  у  західному  регіоні
                                       України. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 25. С. 299–300.
                                    Пономарчук В.И. 1962. Новые и редкие для фауны Закарпатской области виды жужелиц (Carabidae,
                                       Coleoptera).  Докл. и сообщ. Ужгород. гос. ун-та. Серия Биология. Ужгород. № 5. С. 42–44.
                                    Пономарчук  В.И.  1963.  О  вертикальном  респределении  жужелиц  (Coleoptera,  Carabidae)
                                       Закарпатской области. Зоологический журнал. Вып. 42, № 10. С. 1485–1493.
                                    Пучков  А.В.  2012.  Фаунистический  обзор  карабоидных  жуков  (Coleoptera,  Caraboidea)
                                       Украины. Український ентомологічний журнал. Вип. 5(2). С. 3–44.
                                    Пучков А.В. 2013a. Обзор жужелиц трибы Nebriini (Coleoptera, Carabidae) фауны Украины.
                                       Энтомологическое обозрение. Т. 92(1). C. 130–141.
   252   253   254   255   256   257   258   259   260   261   262