Page 26 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Фітоценотичні умови та структура місцевої популяції Betula humilis … 25

незначній кількості трапляються особини B. pubescens, B. pendula, Pinus sylvestris L.,
Populus tremula L., Quercus robur L., Corylus avellana L., Padus serotina (Ehrh.) Ag. та
ін., що свідчить про подальший процес сильватизації рослинного покриву.
Константними видами (IV, V класи постійності) досліджених ценопопуляцій, окрім
B. humilis та S. rosmarinifolia, є: B. pubescens, Frangula alnus Mill., Geum rivale L.,
Lysimachia vulgaris L., M. caerulea, P. tremula, Rumex acetosa L., Veronica longifolia L.,
C. arenosa, Carduus crispus L., D. caespitosa, F. ovina, Galium boreale L., G. mollugo L.,
V. tricolor.
Загалом на пробних площах зафіксовано 75 видів вищих рослин (70 судинних та 5
мохоподібних) при коливанні видової насиченості в межах ценопопуляцій 27-46
одиниць. Низька представленість та другорядна фітоценотична роль гігрофільних
трав, а також участь синантропних, у т. ч. інвазійних видів (Solidago canadensis L.,
Erigeron canadensis L., Stenactis annua Nees, P. serotina тощо) свідчать про доволі
високий рівень мезофітизації та синантропізації сучасних фітоценозів.
У дослідженому локалітеті B. humilis утворює різні за площею та щільністю пагонів
формування (туріонів) колонії-куртини переважно з напівавтономних субпарціальних
(дочірніх) кущів 0,3-2,2 м заввишки.
Найбільші куртини (до 300 м ) приурочені до відкритих добре освітлених ділянок
2
в межах ЦП 1 та ЦП 2. Вони відзначаються високою щільністю живих пагонів
2
формування (максимум 293, в середньому – 187,3 шт/м ) за рахунок активного
вегетативного поновлення. Тому серед вікових категорій пагонів формування тут
переважають молоді туріони першого (другого) року життя та скелетні осі (стовбурці)
середнього віку (рис. 1).

2
Рис. 1. Щільність пагонів формування ценопопуляцій Betula humilis (шт./м ).