Page 183 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

180 Середюк Г. В., Коваль Н. П. , Чумак В. О., Чумак М. В.
Індекс Бергера – Паркера показує вагомість видів, що трапляються найчастіше в
угрупованні, він мало залежить від кількості видів, проте чутливий до об’єму вибірки.
Індекс Маргалефа також вищий для Явірника (2,67), що безумовно пов’язано тим, що
тут було зареєстровано більше видів сітчастокрилих. Загалом значення індексу буде
тим вищим, чим більшим видовим багатством характеризується досліджувана
територія. Якщо розглянути індекси загалом для угруповання, то, як бачимо із таблиці
їхні значення будуть відбивати відносно усереднені числові значення індексів
Явірника та Стінки, окрім індексу Маргалефа, значення якого для угруповання буде
вищим від значень окремих територій – 2.95. Безперечно це пов’язане з тим, що
загальна кількість видів у списку буде більшою, а кількість особин, що припадає на
один вид меншою.
Аналіз динаміки льоту імаго показав, що для обох масивів помітно два піки
активності льоту сітчастокрилих: перший припадає на середину та кінець травня, а
другий кінець липня та початок серпня. До отриманих даних також додали узагальнені
дані щодо вологості та температури. Таким чином отримали підтвердження, що для
розвитку сітчастокрилих важливими факторами є оптимальне поєднання підвищеної
вологості та середньодобової температури (рис. 6).

Рис. 6 Динаміка льоту імаго сітчастокрилих верхньої межі лісу Полонинського
хребта (Ужанський НПП: хр. Явірник, хр. Стінка).

Наші дослідження охоплювали територію, яка належить до верхньої межі лісу
рослинного поясу букових лісів. Флористично на обох гірських масивах вона
сформована полонинами штучного і природного походження, які оточені
різновіковими буковими лісами з постійною домішкою Acer pseudoplatanus L. віком
понад 150 років та ділянками Fagus sylvatica L., 1753 з домішкою Sorbus aucuparia L.
Це типовий варіант букової межі лісу, який утворюють чисті букові (Fagetum