Page 180 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Угруповання сітчастокрилих (Neuroptera) північно-західної … 177

Угруповання Явірника. На Явірнику зібрано та ідентифіковано до виду 130
екземплярів сітчастокрилих, які належать до 14 видів та 8 родів (табл. 1). Оригінальні
складова фауни Явірника містить 7 видів: Hemerobius marginatus, H. stigma, Micromus
lanosus, Nineta pallida, Wesmaelius nervosus, W. subnebulosus та W. tjederi.
Домінантний комплекс сітчастокрилих Явірника складає тільки один
еудомінантний вид – Hemerobius micans участь у населенні дослідних ділянок якого
складає 75,1%, а частота трапляння – 28,7%.
У субдомінантну групу увійшли – Chrysopa perla, Chrysoperla carnea та
Drepanopteryx phalaenoides участь у населенні дослідних ділянок яких складає 4,5%,
та у двох крайніх по 3,1%, а частота трапляння у перших двох – 3,7%, а у третього –
1,85%. Chrysopa perla та Drepanopteryx phalaenoides активні хижаки на всіх стадіях
розвитку, перший вид асоціюється із великою кількістю біотопів, населяє оселища і
трав’яного, і чагарникового, і деревного ярусів, другий найчастіше трапляється на
букові та меншою мірою на інших листяних деревах. Chrysoperla carnea хоча й на
стадії імаго харчується пилком та нектаром, проте має широку екологічну валентність,
трапляється у всіх можливих біотопах, полівольтинний вид (може давати до 5 поколінь
в році). Всі ці субдомінантні види більшою, або меншою мірою трапляються також у
рудеральних ландшафтах.
Рецедентами є 6 видів сітчастокрилих: Micromus lanosus (відсоток від загальної
кількості особин – 2,3%, а частота трапляння (ЧТ) 2,78%), Micromus variegatus
(відсоток від загальної кількості особин – 2,3%; ЧТ – 1,85%), Hemerobius marginatus
(відсоток від загальної кількості особин – 1,6%; ЧТ – 1,85%), Hypochrysa elegans
(відсоток від загальної кількості особин – 1,6 %; ЧТ – 1,85%), Nineta pallida (відсоток
від загальної кількості особин – 1,6%; ЧТ – 1,85%), Wesmaelius tjederi (відсоток від
загальної кількості особин – 1,6%; ЧТ – 1,85%). До субрецедентів належать 4 види:
Hemerobius humulinus, Hemerobius stigma Wesmaelius nervosus, Wesmaelius
subnebulosus. Знахідки цих видів поодинокі й відсоток від загальної кількості особин,
й ЧТ для всіх цих видів однакові й складають 0,8% та 0,93% відповідно.
Варто зазначити, що Wesmaelius subnebulosus – широко поширений вид із
голарктичним типом ареалу. Попри значну поширеність цей вид вперше зафіксовано
нами у західному регіоні України на території Ужанського національного парку. В
Україні відомий дотепер з Київської обл., Миколаївської обл., Харківської обл.,
Херсонської обл. та Кримського півострова (Середюк, Коваль, Чумак, 2021).
Угруповання Стінки. На хр. Стінка зібрано та ідентифіковано до виду 32
екземпляри сітчастокрилих, що належать до 9 видів з 7 родів (табл. 1). Оригінальними
для гірського масиву Стінка були тільки два види сітчастокрилих: Nineta vittata та
Micromus angulatus.
Домінантний комплекс сітчастокрилих Стінки утворюють п’ять видів, серед яких
знову Hemerobius micans – еудомінантний вид, участь у населенні дослідних ділянок
якого складає 54,8%, а частота трапляння – 14,14%, та чотири домінанти: Chrysopa
perla та Chrysoperla carnea (відсоток від загальної кількості особин – 9,7%, ЧТ –
3,03%), Hypochrysa elegans та Micromus angulatus (відсоток від загальної кількості
особин – 6,5%, ЧТ – 2,02%). На відміну від інших домінантних видів Hypochrysa
elegans та Micromus angulatus трапляються переважно на низькій трав’янистій
рослинності лісових галявин й узлісь, проте Hypochrysa elegans можна зустріти також
і на листяних деревах, таких як бук, граб і глід. У Micromus angulatus і личинки та імаго