Page 176 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38
P. 176

Угруповання сітчастокрилих (Neuroptera) північно-західної …    173






















               Рис. 2. Комбіновані пастки, встановлені на хребтах Явірник та Стінка.

               Аналіз  таксономічного  складу  та  структури  угруповань  сітчастокрилих
            Полонинського хребта базується на вивченні 162 екземплярів сітчастокрилих.
               Ступінь домінування було визначено за шкалою Штекера–Бергмана. Обраховано
            чисельність  особин  кожного  виду  у  відсотках  до  загальної  кількості  особин
            угрупування та визначено приналежність до відповідних класів: еудомінанти ≥ 20%,
            домінанти 6,1–19,9 %, субдомінанти 3,1–6,0%, рецеденти 1,1–3,0%, субрецеденти ≤ 1%
            (Stöcker, 1977).
               Для  визначення  частоти  трапляння  сітчастокрилих  використовували  індекс,
            запропонований В.М. Беклемішевим (Беклемишев, 1961). Його значення – це частка
            кількості проб, де трапляється той чи інший вид до загальної кількості всіх зібраних
            проб у відсотках. Відповідно до величини індексу виділено наступні групи: 1) масові
            види – індекс трапляння понад 15%; 2) види, які часто трапляються – індекс трапляння
            від 5 до 15%; 3) види з середньою частотою трапляння – індекс трапляння від 2 до 5%;
            4)  рідкісні  види  –  індекс  трапляння  від  0,5  до  2%;  5)  дуже  рідкісні  види  –  індекс
            трапляння менше ніж 0,5%.
               Для  оцінки  основних  аспектів  різноманітності  угруповань  сітчастокрилих
            використали  декілька  індексів,  а  саме:  для  оцінки  видового  багатства  –  індекс
            Маргалефа  та  індекс  Менхініка,  а  для  оцінки  складності  угруповань  –  індекси
            домінування:  індекс  Сімпсона  та  альтернативний  йому  індекс  Бергера-Паркера.  Як
            узагальнену міру різноманітності був використаний індекс Шеннона (Megarran, 1992).
            Статистична обробка даних і отримання значень індексів були проведені за допомогою
            програми Past 4.03.
               Нижче подаємо коротку характеристику шести  дослідних ділянок: «Явірник»  –
            ДД1, ДД2, ДД3; «Стінка» – ДД4, ДД5, ДД6 (рис. 3).
               ДД1 (48.902722, 22.560361; 997 м н.р.м.) – знаходиться на північно-східному схилі
            хр.  Явірник.  У  природному  відновленні  домінують  Fagus  sylvatica  L.  та  Acer
            pseudoplatanus L., трапляється Sorbus aucuparia L. та Acer platanoides L. (Стойко, 2008).
   171   172   173   174   175   176   177   178   179   180   181