Page 16 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Едифікаторна роль ліщини в формуванні таксоцену колембол … 15

Ценотичне альфа-різноманіття (αb) колембол на ділянках 01-10А коливалось від 12-
20 видів, а на ділянках 01-05В – 11-15. Найменша кількість видів (в середньому 14)
зафіксована на ділянках, де ліщина була відсутня, а найбільша – де вона мала
максимальне проективне покриття (в середньому 16,1). Отримані дані свідчать про те,
що повна відсутність або мінімальна присутність ліщини на ділянках 01-05В призвели
до зменшення видового багатства колембол. Натомість, велика представленість
ліщини в досліджених лісах дозволяє виживати більшій кількості видів колембол як
на рівні точкового альфа-різноманіття, так і на рівні ценотичного альфа-різноманіття.
Це означає, що в лісових угрупованнях з великою часткою ліщини є більша ємність
середовища для колембол, ніж у тих, де ліщини немає або вона присутня у малій
кількості.
Щільність таксоценів. В результаті виконаних досліджень встановлено, що
показник середньої щільності таксоценів колембол на ділянках дубово-грабового лісу
як з ліщиною такі без неї є дуже подібним. Проте, діапазон варіювання цього
показника в окремих варіантах лісових ценозів є досить широким. Широкий діапазон
варіювання щільності колембол може залежати від місцевих екологічних умов, і
насамперед, від вологості, яка є основним фактором розвитку цих ґрунтових
безхребетних. Встановлено, що на ділянках з великою участю ліщини щільність
2
колембол варіювала від 2,9 (ділянка 01А) до 13,1 (09А) тис. особин на 1 м (у
середньому 6,42 тис.). На ділянках без ліщини або з її проективним покриттям < 25%
2
вона становила від 3,6 (03В) до 11,1 тис. (05В) особин на 1 м (у середньому 6,7 тис.).

Таблиця 2

Видовий склад і середня відносна чисельність (у %) домінантних видів
колембол у досліджених лісах Вігерського ПН

Ділянки Ділянки
Вид
01-10A 01-05B
Ceratophysella denticulata Bagnall, 1941 3,2 1,4
Xenylla brevicauda Tullberg, 1869 0,47 5,53
Protaphorura subarmata Gisin, 1957 3,2 0
Folsomia quadrioculata Tullberg, 1871 4,84 5,91
Isotomiella minor Schäffer, 1895 3,54 7,19
Parisotoma notabilis Schäffer, 1896 26,7 29,7
Pogonognathellus flavescens Tullberg, 1871 12,1 5,31
Lepidocyrtus lignorum Fabricius, 1775 16,1 14,1
Orchesella bifasciata Nicolet, 1842 4,07 6,46
Pseudosinella horaki Rusek, 1985 15,1 15,6

Домінантні види колембол. У досліджених лісових таксоценах колембол
домінують (частка чисельності вища ніж 3,2% від загальної чисельності таксоцену)
переважно еврибіонтні види: Parisotoma notabilis (01-10A: 12,2–56%; 01-05B: 12,1–
59%), Folsomia quadriocula (3,7–28,7% i 0 –29,5%), Isotomiella minor (4,1–9% і 3,8–
9,8%), Lepidocyrtus lignorum (4,8–28% і 4,9–31,7%) і політопні лісові: Pogonognatellus
flavescens (3,5–21% i 3,5–10,1%), Pseudosinella horaki (10,8–21,7% і 13–26,5%)
(середнє значення у табл. 2). У деяких лісових біотопах домінуючими видами є такі
екологічно спеціалізовані колемболи, як ксерофільні бріофіли Orchesella bifasciata
(3,4–12,5% і 9,9–19,6%) і Xenylla brevicauda (лише на ділянках 01-05Б: 3,8–18,2%) або
сапроксилофільний Neanura muscorum (лише на ділянках 01-10А: 3,5–6,1%), а також
деякі інші види, які спорадично трапляються в лісах. З іншого боку, угруповання