Page 12 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 38 (Львів, 2022)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 38 (Lviv, 2022)

Екологія

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.11-18

УДК 595.71+591.5

Савчак О.Р. , Капрусь І.Я. 2
1

ЕДИФІКАТОРНА РОЛЬ ЛІЩИНИ В ФОРМУВАННІ ТАКСОЦЕНУ
КОЛЕМБОЛ У СУБКОНТИНЕНТАЛЬНИХ ДУБОВО-ГРАБОВИХ ЛІСАХ
ВІГЕРСЬКОГО ПАРКУ НАРОДОВОГО (ПОЛЬЩА)

Проведено порівняльний аналіз таксономічної та екологічної структури таксоценів
колембол у субконтинентальних дубово-грабових лісах асоціації Tilio-Carpinetum
Вігерського парку народового з різним проективним покриттям ліщини. Встановлено,
що фауна колембол досліджених лісів представлена 51 видом колембол, які належать
до 31 роду та 11 родин. Найменше видів зафіксовано на ділянках без ліщини, а найбільше
– з її участю. Отримані дані свідчать про те, що відсутність ліщини або її мала
присутність у складі фітоценозів призводять до зменшення видового багатства
таксоценів колембол. Натомість, наявність ліщини на дослідних ділянках дубово-
грабового лісу дозволяє виживати більшій кількості видів колембол як на рівні
точкового, так і ценотичного альфа-різноманіття. Це може свідчити про те, що в
досліджених лісових угрупованнях зі значною присутністю ліщини збільшується
ємність середовища для колембол, порівняно з тими, де ліщина відсутня або
представлена малою кількістю деревоподібних кущів. Однак, виявлені зміни
досліджених таксоценів є незначними та стосуються переважно показників
інвентаризаційного видового багатства за Р. Уіттекером, а також чисельного
співвідношення видів.
Ключові слова: Collembola, фауна, Вігерський ПН, ліси Tilio-Carpinetum,
таксономічний склад, екологічна структура.

Колемболи (Collembola) – це екологічна група ґрунтових мікроартропод, які
відіграють важливу роль у розкладанні органічних речовин і, таким чином,
підтримують функціонування лісових екосистем (Hopkin, 1997; Skubała, Maślak, 2009).
Переважна більшість видів у фауні Польщі екологічно пов’язані з лісами (Sterżyńska
та ін., 2007; Skarżyński, Piwnik, 2016). Специфічні екологічні преференції колембол у
поєднанні з низькою здатністю до розселення роблять їх вразливими до негативного
впливу лісогосподарських та лісовідновлюваних заходів (Sławski, Sławska, 2019;
Sławski, Tarabuła, Sławska, 2020). Отже, цю групу можна успішно використовувати для
біомоніторингу та біоіндикації лісових екосистем (Sławska, 2005; Sławski, Sławska,
2009).
Дослідження фауни та екології Collembola в Вігерському парку народовому
(Вігерський ПН, Польща) проводяться з 2013 року. Однак, зібрані досі матеріали
залишаються фрагментарними. На даний час опубліковано лише дві фауністичні праці
(Skarżyński та ін., 2016, 2020), у яких наведено список із понад 60 видів цих ґрунтових
безхребетних.
Проведені дослідження базуються на гіпотезі, що ліщина (Corylus avellana) є одним
із найважливіших видів у субконтинентальних дубово-грабових лісах асоціації Tilio-
Carpinetum, який впливає на хімічний склад ґрунту та функціонування цих екосистем,
а відтак підтримує унікальне видове різноманіття педобіонтів. Тому, метою
проведених досліджень було визначення впливу ліщини на таксономічне та екологічне
різноманіття таксоценів колембол, як модельної групи ґрунтових тварин, у дубово-
грабових лісах та оцінка індикаційних можливостей цієї групи у процесах
лісовідновлення.