Page 122 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Колірні варіації квіток Pulsatilla pratensis (L.) Mill.… 121

Восени 2017 року було зібране насіння Pulsatilla pratensis червоного кольору квіток
та висіяно на колекційній ділянці. Із насіння вирощено генеративні рослини, які зацвіли
переважно червоним кольором різних відтінків. За червоне і фіолетове забарвлення
квіток у рослин відповідають антоціани та їх генетичні модифікації (Шоєва, 2013).
Червоний колір для Pulsatilla pratensis є нетиповим, тому наступні покоління при
насіннєвому розмноженні будуть не всі з червоними квітками проте більшість.
У 2022 року продовжено дослідження популяції Pulsatilla pratensis на ППП № 60.
Виявлено 123 генеративні особини виду, серед яких із синім забарвленням оцвітини –
100 рослин, із червоним – 9, з’їдені – 14 (в основному – це позначені червоні).
Морфометричні дані генеративних особин Pulsatilla pratensis наведені на рисунках 1-2.
Наші дослідження показали, що морфометричні ознаки особин генеративних
особин Pulsatilla pratensis характеризувалися в основному середнім коефіцієнтом
варіації. Для фіолетових рослин дуже великими були показники коефіцієнта варіації
ширини пелюсток, довжини тичинкової нитки та кількості квіток (рис. 1).

Рис. 1. Мінливість морфометричних показників генеративних особин Pulsatilla
pratensis з фіолетовими квітками.

Для червоних рослин з великим коефіцієнтом варіації встановлено показники
висоти квітконосного пагона, висоти квітки, ширини пелюсток та діаметр квітки. Дуже
варіабельною була кількість квіток (рис. 2). Це може свідчити про значні потенційні
можливості виду до виростання в різних екологічних умовах, які не можуть бути
реалізовані за умов посиленого антропогенного навантаження.
Щодо антропогенного впливу, то він тут є низьким. В минулому досліджений
локалітет використовувався для випасання ВРХ і овець, характеризується низьким
показником антропогенної трансформованості ландшафту. Головні фактори впливу на
розмноження Pulsatilla pratensis проявляються після дозрівання насіння і
плодоношення. Розміщення популяції на крутих схилах призводить до
розповсюдження насіння на ділянки, де воно не може прорости. Великий вплив має
задернованість ґрунту. Проективне покриття рослинного покриву деяких
місцевиростань Pulsatilla pratensis досягає 85-95%, що є високим показником. Це
перешкоджає проростанню насіння дослідженого виду, оскільки воно не потрапляє в
субстрат. Значною мірою цьому перешкоджає легкість самого насіння. Також стримує