Page 121 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

120 Горбняк-Юліна Л.Т., Сарахман І.С.

Т1.3.2 Лучні степи на чорноземах

E:2.121 Угруповання Carex humilis лісостепової зони на сухих збагачених
карбонатами ґрунтах; E:2.124 Біотопи з домінуванням Stipa capillata L. на змитих
чорноземах; E:2.126 Біотопи з домінуванням Botriochloa ischaemum (L.) Keng в місцях
поверхневої ерозії ґрунтів.
Зелена книга України (Перелік рідкісних…, 2021):
88. Угруповання формації ковили волосистої (Stipeta capillatae); 102. Угруповання
формації осоки низької (Cariceta humilis).
Вищі судинні рослини – Adonis vernalis L., Agrimonia eupatoria L., Anthyllis
vulneraria L., Botriochloa ischaemum, Bromopsis inermis (Leyss.) Holub, Centaurea jacea
L., Elytrigia intermedia (Host) Nevski, Euphorbia cyparissias L., Festuca valesiaca Gaudin,
Filipendula vulgaris Moench, Fragaria viridis Weston, Galium verum L., Koeleria cristata
(L.) Pers., Knautia arvensis (L.) Coult., Lotus corniculatus L., Medicago falcata L., Plantago
media L., Poa angustifolia L., Ranunculus polyanthemos L., Salvia nutans L., Salvia
pratensis L., Stachys recta L., Stipa capillata, Teucrium chamaedrys L., Thalictrum minus
L., Trifolium montanum L., Veronica chamaedrys L. Домінанти чагарникового ярусу –
Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. ex Woł.) Klásk.; домінанти трав’яного ярусу – Adonis
vernalis, Botriochloa ischaemum, Bromopsis inermis, Elytrigia intermedia, Festuca
valesiaca, Stipa capillata.
Виділено весняні мозаїки за участі ранньовесняних видів рослин: Pulsatilla
pratensis. Пізніше в окремих локусах є пануючою Stipa capillata. Для подальшого
моніторингу закладено постійну пробну площу №60. Виділено 5 трансект розмiром
10х10 м. Загальна площа популяції – 1 га.
Досліджувана ділянка урочище «Гора Кобилка», де росте Pulsatilla pratensis є
елементом рельєфу лівого берега долини річки Жван. В ландшафтному плані дана
територія – це природна лучно-степова ділянка в оточенні чагарникової рослинності,
в минулому використовувалася під випасання ВРХ і овець. Характеризується низьким
показником антропогенної трансформованості ландшафту. Розташована в середній
течії річки. За поперечним профілем долина характеризується як V-подібна з широкою
долиною вздовж брівок, вузькою заплавою наявністю крутосхилів та прямовисних
схилів. Ухил поверхні, на якій ростуть види Pulsatilla pratensis варіюється в межах
11.8-18°. Долина дуже глибока подекуди з прямовисним схилами, також наявні яри,
схили яких прямовисні. Напрямок течії з північного заходу на південний схід та впадає
в річку Ушиця. За морфологічною характеристикою – це ввігнутий поперечно-
опуклий обрамлений з трьох сторін ерозійною мережею пагорб (схил), яскраво
виражений з поміж фонового ландшафту виходами корінних порід (відслонення). Тут
відслонення представлене породами вендського комплексу порід Протерозою,
нижньою та верхньою крейдою Мезозойського періодів.
Плитчаста структура вендських відкладів відслонюється у нижній частині схилу та
є броньованим шаром для поверхневих вод, містить в собі запаси артезіанських вод.
Pulsatilla pratensis росте на рендзинах крейдяних порід. Найменування у світовій
реферативній базі ґрунтових ресурсів – Rendzic Leptosoils (World Reference…, 2015).
Ґрунтовий покрив, що тут сформувався – це дерново-карбонатні ґрунти на елювії
щільних карбонатних порід. Гранулометричний склад елювію переважно складений
грубоуламковою (псефіти) пухкою фракцією: щебнем, жорствою та піском.