Page 120 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Колірні варіації квіток Pulsatilla pratensis (L.) Mill.… 119

Pulsatilla pratensis, Pulsatilla nigritans та Pulsatilla ucrainica є не окремі види, а форми
одного виду.
Згідно Переліку видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України
(Перелік видів рослин…, 2021) Pulsatilla pratensis включає синонімічні види Pulsatilla
bohemica, Pulsatilla nigricans, Pulsatilla ucrainica, Pulsatilla dacica, Pulsatilla donetzica,
що і прийнято в нашій роботі. Проте червоне забарвлення квіток в Червоній книзі не
згадується, лише – темно-фіолетове.
Згідно опрацювання матеріалів угорських колег (Gabor Sramko, and other, 2019) та
усного повідомлення Gabor Sramko та Attila Takacs, варіації кольору є нормальним
явищем для східної частини ареалу Pulsatilla pratensis. Вважають, що досліджений вид
із червоним забарвленням квіток є підвидом Pulsatilla pratensis subsp. ucrainica. Такі
рослини траплялися угорським авторам біля р. Дніпро.
За усним повідомленням М.М. Перегрима та згідно сайта Plantarium (Plantarium,
2022), червоні Pulsatilla pratensis відомі з Донецької області (Костянтинівський район,
РЛП «Клебан-Бик», 11.04.2020).
Зважаючи на вищесказане, вважаємо, що досліджений Pulsatilla pratensis в Україні
може мати квітки як фіолетового та його відтінків, так і червоного кольору.
Навесні 2017 р. були проведені дослідження на горі Кобилка, що розташована в
межах Чабанівської сiльської ради Кам'янець-Подiльського району. Під час
досліджень виявлено популяцію Pulsatilla pratensis у кількості 200 особин. Серед
рослин було виявлено 25 особин із яскраво червоним забарвленням квіток, які ми
позначили для подальших спостережень. Решта рослин були типового фіолетового
кольору. Зазначимо, що в Україні нами не були виявлено квітки із червоним
забарвленням під час досліджень Pulsatilla grandis у спільних місцях виростання обох
видів (Горбняк, 2015).
Вид росте на південній, південно-східній експозиція схилу, а також на вершині
гори Кобилка. Протяжність остепненого схилу до 1 км. Загальне проективне покриття
– 80-95%. За результатами досліджень виділено наступні біотопи (Куземко, та ін.,
2018):

Т1.2.2 Петрофітні степи на карбонатних субстратах рівнинних регіонів

Підтип Т1.2.2.а Петрофітні степи на карбонатних субстратах Поділля.
Біотоп Е:2.121 Угруповання Carex humilis Leysser лісостепової зони на сухих
збагачених карбонатами ґрунтах; Е:2.113 Угруповання Sesleria heufleriana Schur на
свіжих та сухуватих рендзинах; Е:2.212 Біотопи з домінуванням Poa versicolor Besser
на відслоненнях щільних карбонатних порід.
Зелена книга України (Перелік рідкісних…, 2021):
106. Угруповання формації тонконога різнобарвного (Poeta versicoloris); 102.
Угруповання формації осоки низької (Cariceta humilis); 104. Угруповання формації
сеслерії Хейфлерової (Seslerieta heufleranae).
Вищі судинні рослини – Achillea millefolium L., Allium flavescens Besser, Allium
sphaerocephalon L., Artemisia absinthium L., Carex humilis, Centaurea marschalliana
Spreng., Dianthus deltoides L., Eryngium campestre L., Hypericum perforatum L, Poa
versicolor, Thymus moldavicus Klokov & Des.-Shost. Домінанти чагарникового ярусу –
Prunus spinosa L., Rosa canina L., домінанти трав’яного ярусу – Poa versicolor.