Page 119 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

118 Горбняк-Юліна Л.Т., Сарахман І.С.

Вперше Pulsatilla pratensis був описаний F. Miller в своїй праці «The Gardeners
Dictionary, VIII» у 1768 з Великобританії. З часів класичного першоопису протягом
сторіччя цей вид було наведено рядом систематиків під різними видовими епітетами
(P. reflexa – Jean Emmanuel Gilibert (1789), P. Breynii – Pierre Bulliard та Franz Josef

Ruprecht (1854), Anemone pratensis – Carolus Linnaeus (1753) (Юзепчук, 1937).
Тепер розглянемо біологічні особливості Pulsatilla pratensis. Кореневище косе,
грубе, темно-коричневе (Вісюліна, 1953; Дідух, та ін., 2004; Юзепчук, 1937). Листки
з’являються до або під час цвітіння, пластинки листків довгасто-яйцевидні, трійчасто-
пірчасто розсічені. Верхні листки (3) зростаються основами в дзвоникоподібну
обгортку (покривало). Стебло заввишки 10-30 (45) см (Вісюліна, 1953; Дідух, та ін.,
2004; Юзепчук, 1937), 10-20 см (власні дослідження). Опушення сріблясте. Квітка
поникла. Має вигляд довгастого вузенького дзвоника. Листочків оцвітини – 6, інколи
7-8 (власні дослідження), яйцевидні або широко-яйцевидні, на верхівці відігнуті
назовні. Темно або чорно-фіолетові квітки. Довжина пелюсток 2-3 см, ширина
пелюсток 1-1,5 см (Вісюліна, 1953; Дідух, та ін., 2004; Юзепчук, 1937); (власні
дослідження). Тичинки жовті, численні. На 1/3 коротші за листочки оцвітини, іноді
дорівнюють їй (Вісюліна, 1953; Дідух, та ін., 2004; Юзепчук, 1937); (власні
дослідження). Плід – сім’янки, 3 мм завдовжки (власні дослідження). Цвітіння
відбувається у II-III декаді квітня (власні дослідження).
В Флорі СССР (Юзепчук, 1937) згадується блідо-лілове, рідше – червоне та зелено-
жовте забарвлення оцвітини для Pulsatilla pratensis. У Флорі УРСР (Вісюліна, 1953)
також згадуються червоно-фіолетові квітки для Pulsatilla ucrainica. Останній вид
описано із локалітетів: Черкаська обл., м. Умань; Київська обл., між Борисполем та
Переяслав-Хмельницький; Полтавська обл., Лохвицький р-н; Хорольський р-н, біля
Павлівки; Карлівський р-н, коло Розумівки; ок. м. Харків; ок. м. Куп’янськ; Донецька
обл., коло ст. Яма; ок. Жданова, по р. Кальміус; Луганська обл., м. Старобільськ;
Запорізька обл., Кам’яні Могили. Проте на думку М.В. Клокова, в Україні трапляється
лише один вид – Pulsatilla nigricans, представників же нашого виду, Pulsatilla
ucrainica, він розглядає як гібридні форми поміж Pulsatilla latifolia Rupr. і Pulsatilla
nigricans. В Флорі УРСР Pulsatilla pratensis розглядають як Pulsatilla nigricans.
На Поділлі дослідженням роду Pulsatilla Mill. займався М.М. Круцкевич
(Круцкевич, 1961; Круцкевич, 1962). Багато досліджень автор присвятив вивченню
флористичного складу Товтрового пасма. У праці «Про рослинність степових схилів
Подільських Товтр» (Круцкевич, 1961) він наводить місцезнаходження видів Pulsatilla
nigricans, Pulsatilla pratensis на товтрових схилах та описує умови їх місцевиростань.
Значну увагу автор приділяє вивченню відмінностей забарвлення оцвітини видів роду
Pulsatilla в праці «Про видовий склад подільських Pulsatilla» (Круцкевич, 1962) та
вперше вказує про наявність гібридних форм Pulsatilla grandis × Pulsatilla pratensis;
Pulsatilla pratensis × Pulsatilla latifolia. За спостереженнями автора, на північних і
західних схилах завжди зустрічаються рослини з забарвленням від білуватого до
світло-фіолетового кольору. На північно-східних і східних схилах оцвітина всередині
забарвлена від фіолетових до чорно-фіолетових тонів. Вважає, що інтенсивність
забарвлення оцвітини залежить тут значною мірою від сили діяння екологічних
факторів на окремі особини або групи особин. Вказує про мінливість і величину
оцвітини від 12 до 30 мм у світло і темно забарвлених особин. Також автор вважає, що