Page 118 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Колірні варіації квіток Pulsatilla pratensis (L.) Mill.… 117

Юзепчук, 1937). У флорі України за різними даними відомо від 6 до 7 видів цього роду,
саме: Pulsatilla grandis Wender., Pulsatilla patens (L.) Mill., Pulsatilla pratensis, Pulsatilla
taurica Juz., Pulsatilla albа Reichenb., Pulsatilla ucrainica, ? Pulsatilla Wolfgangiana
(Besser) Juz. (Вісюліна, 1953; Шмальгаузен, 1895; Юзепчук, 1937).
Аналіз літературних даних щодо систематики роду Pulsatilla виявив існуючі
протиріччя в розумінні його рангу та об’єму. На відміну від багатьох інших таксонів
даний рід не був обділений увагою систематиків. Наявність гібридів і численних
перехідних форм, виражений поліморфізм таксонів роблять рід Pulsatilla дуже важким
для систематичної обробки.
Система побудови роду Pulsatilla неодноразово зазнавала змін і доповнень.
Тривалий час види роду Pulsatilla розглядалися в складі роду Anemone L. Серед них:
Anemone patens L. (P. patens), A. pulsatilla Host., A. grandis (Wender.) Kerner (P. vulgaris,
P. grandis) (Юзепчук, 1937). Близьке споріднення цих таксонів підтверджується в ході
порівняльно-анатомічних досліджень квіток цих рослин.
Як відмічають вітчизняні дослідники (Стародубцев, 2000; Сушенцов, 2008; Цвелев,
2001), визначення видів роду Pulsatilla ускладнює присутність міжвидових гібридів,
особини яких іноді навіть переважають по відношенню з особинами батьківських
видів. Більшість видів роду в місцях контакту або накладення їх ареалів, як правило,
вступають один з одним в гібридизацію. Помилково гібридні види нерідко приймають
за підвиди. Таким чином, багато видів виявляються пов’язаними між собою цілим
рядом гібридних перехідних форм.
Перша система роду Pulsatilla була запропонована De Candolle (Стародубцев,
2000). Згідно неї рід було розподілено на дві секції: Preonanthus DC і Campanaria DC.
Подальший розвиток уявлень про систему роду призвів до поділу секції Campanaria
на кілька самостійних. За даними D. Aichele, H. Schwegler (Aichele, Schwegler, 1957),
рід Pulsatilla складається з п’яти секцій: Preonanthus Ehrh., Preonanthopsis Zämels,
Iostemon (Jus.) Aich. et Schweg., Campanaria Endl., Semicampanaria Zämels. На сьогодні
рід включає чотири секції (Стародубцев, 2000): Preonanthus DC ex Starodub.,
Preonanthopsis Zämels et Peagle, Pulsatilla Mill. (= Campanaria DC), Miyakea (Miable et
Tatew.) Starodub.
Обсяг секції Pulsatilla неодноразово переглядався, що було пов’язано зі зміною
системи роду Pulsatilla. Так, C.B. Юзепчук (Юзепчук, 1937) розділив цю секцію
(в ранзі підроду) на десять рядів. Такої думки дотримувалися і D. Aichele, H. Schwegler
(Aichele, Schwegler, 1957), підсекції яких в основному збігалися із запропонованими
C.B. Юзепчуком рядами. Але надалі такого детального поділу секції не зберіглося
(Стародубцев, 2000).
На сьогодні секцію Pulsatilla ділять на три підсекції (Сушенцов, 2008): Patentes
Aichele et Schweg., Pulsatilla Mill., Chinensis Aichele et Schweg. Деякі автори (Цвелев,
2001) виділяють четверту секцію Vernales. В цьому випадку загальноприйняті секції
розглядаються як підроди, а підсекції – в якості секцій.
М. Цвельов (Цвелев, 2001) включає в підсекцію Pulsatilla 8 видів: P. pratensis,
P. grandis, P. ucrainica, P. taurica, P. bohemica, P. dacica (Rummelsp.) Tzvelev,
P. ambigua (Turcz.) Juz., P. vulgaris Mill. Головною морфологічною відмінністю
представників цієї підсекції є двічі або тричі пірчасто-розсічена листкова пластинка,
що на зиму відмирає. Спостерігається значна мінливість в ширині та розсіченості
листків.