UA EN
 
/
/
Обкладинка т. 38 Обкладинка т. 38 зворот

Скачати весь номер
Скачати статтю
  Башта А.-Т. В.
Локалізація місць гібернації та зимова активність вечірниці рудої Nyctalus noctula (Chiroptera) в урбанізованому середовищі (м. Львів) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2022. - 38 - С. 73-82. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.73-82 Ключові слова: вечірниця руда, зимівля, адаптації, урбанізоване середовище Зимова активність Nyctalus noctula в умовах урбанізованого середовища досліджена на території м. Львів. Дослідження проведені за допомогою ультразвукового детектора та візуальних спостережень. Всього було знайдено 27 місць зимівлі, переважно розташованих у вузьких щілинах між блочними будинками (50%), а також за плитами декору (4,1%), у порожнинах стін (4,1%), на балконах (12,5%). Преференцій у виборі висоти розташування укриття та стінам будинків певної експозиції не виявлено. Виявлена позитивна кореляція інтенсивності відносної польотної активності кажанів і середньодобової температури. Нижче температури –4°C перельотів кажанів не зафіксовано, хоча голосова активність у схованках була зареєстрована за зовнішніх температур близько –15°С. Припускається, що вибір місця для схованки залежить головним чином від загальної доступності укриття та його мікрокліматичних характеристик. Виявлена тенденція до подальшого зміщення зони зимування N.noctula у північному напрямі та збільшення масштабів її зимівлі в урболандшафті.  
Список літератури
  1. Абеленцев В.И. 1980. Об осеннем перелете рукокрылых на юге Украины. В: Рукокрылые (Chiroptera). Вопросы териологии. Москва : Наука. C. 195.
  2. Абелєнцев В.I., Пiдоплiчко I.Г., Попов Б.М. 1956. Комахоїднi та кажани. Київ : Вид-во АН УРСР. 448 с. (Фауна України. Т. 1 вип. 1).
  3. Башта А.-Т.В. 2020. Кажани наших лісів. Львів : ЗУКЦ. 120 с.
  4. Бутовский П.М. 1974. Температурные условия зимовки рыжих вечерниц (Nyctalus noctula Schreb.). В: Материалы 1 Всес. совещ. по рукокрылым. Л. : ЗИН АН СССР. С. 108–109.
  5. Влащенко А.С. 1999. О нахождении рыжей вечерницы (Nyctalus noctula) на зимовке в Харькове. Вестник зоологии. Т. 33. Вып. 4–5. С. 76.
  6. Волошин Б., Башта А.-Т. 2001. Кажани Карпат. Польовий визначник. Кракiв-Львiв : Platan Publ. House. 168 c.
  7. Газарян С.В. 2002. Наблюдения за зимовкой рыжих вечерниц в дуплах деревьев в Предкавказье. Plecotus et al. № 5. С. 28–34.
  8. Загороднюк І., Ребров С. 2014. Структура ареалу Nyctalus noctula (Mammalia) на сході України та формування нових зимівельних груп в урболандшафті. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. Вип. 67. С. 138–147.
  9. Кожурина Е.И., Горбунова Ю.А. 2004. О зимовке летучих мышей в дельте Волги. Plecotus et al. № 7. С. 104–105.
  10. Крочко Ю.И. 1988. Миграции рукокрылых Украинских Карпат. В: Вопросы охраны и рационального использования растительного и животного мира Украинских Карпат. Ужгород. C. 173–180.
  11. Крочко Ю.И. 1992. Рукокрылые Украинских Карпат: Автореферат диссертациии доктора наук, Институт зоологии им. И.И. Шмальгаузена. Киев. 34 c.
  12. Курсков А.Н. 1981. Рукокрылые Белоруссии. Минск : Наука и техника. 153 с.
  13. Кузякин А.П. 1950. Летучие мыши (Систематика, образ жизни и польза для сельского и лесного хозяйства). Москва : Советская наука. 443 с.
  14. Смирнов Д.Г., Курмаева Н.М., Вехник В.П., Шепелев А.А. 2010. О находке зимующих рыжих вечерниц (Nyctalus noctula) в Среднем Поволжье. Зоологический журнал. Т. 89 № 2. С. 233–237.
  15. Стрелков П.П. 2001. Материалы по зимовкам перелетных видов рукокрылых (Chiroptera) на территории бывшего СССР и смежных регионов. Сообщение 1. Vespertilio murinus. Plecotus et al. № 4. С. 25–40.
  16. Стрелков П.П. 2002. Материалы по зимовкам перелетных видов рукокрылых (Chiroptera) на территории бывшего СССР и смежных регионов. Сообщение 2. Nyctalus noctula. Plecotus et al. № 5. С. 35–56.
  17. Arnfield A.J. 2003. Two Decades of Urban Climate Research: A Review of Turbulence, Exchanges of Energy and Water, and the Urban Heat Island. International Journal of Climatology. V. 23. Р. 1–26. DOI: 10.1002/joc.859
  18. Avery M. 1985. Winter activity of pipistrelle bats. J. of Anim. Ecol. V. 54. P. 721–738. DOI: https://doi.org/10.2307/4374
  19. Bashta A.-T. 2008. Mass hibernation of Nyctalus noctula in the Lviv city (Western Ukraine). In: Abstr. of XIth European Bat Research Symposium (Cluj-Napoca, Romania, 18-22.08.2008). Cluj-Napoca. P. 20.
  20. Bashta A.-T. 2016. Changes of migration patterns and spatial expansion of bats (Chiroptera) as a reflection of adaptation to the existence in urban landscape. Naukovi osnovy zberezhennia biotychnoi roznomanitnosti. T. 7(14) № 1. S. 67–84.
  21. Benda P., Ivanova T., Horáček I., Hanák V., Červený J., Gaisler J., Gueorguieva A., Petrov B., Vohralík V. 2003. Bats (Mammalia: Chiroptera) of the Eastern Mediterranean. Part 3. Review of bat distribution in Bulgaria. Acta Societas Zoologicae Bohemicae. V. 67. Р. 245–357.
  22. Bihari Z. 2004. The roost preference of Nyctalus noctula (Chiroptera, Vespertilionidae) in summer and the ecological background of their urbanization. Mammalia. V. 68 (4). Р. 329–336.
  23. Celuch M., Kanuch P. 2005. Winter activity and roosts of the noctula (Nyctalus noctula) in an urban area (Central Slovakia). Lynx (Praha). V. 36. P. 39–45. DOI: https://doi.org/10.1515/mamm.2004.032
  24. Dzięgielewska M., Dzięgielewski K. 2002. Untypical winter shelters of Nyctalus noctula in the urban industrial agglomeration. Nietoperze. T. 3. Р. 299–300.
  25. Gaisler J., Hanak V., Dungel J. 1979. A contribution to the population ecology of Nyctalus noctula. Acta Sc. Nat. Brno. V. 13 № 1. P. 1–38.
  26. Gebhard J. 1983. Nyctalus noctula – Beobachtungen an einem traditionellen Winterquartier im Fels. Myotis. № 21–22. S. 163–170.
  27. Godlevska L. 2013. New Vespertilio murinus (Chiroptera) Winter Records. An Indication of Expansion of the Species’ Winter Range?. Vestnik zoologii. V. 47(3). Р. 239–244. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vzl_2013_47_3_11
  28. Godlevska L. 2015. Northward expansion of the winter range of Nyctalus noctula (Chiroptera: Vespertilionidae) in Eastern Europe. Mammalia. V. 79(3). P. 315–324. DOI: 10.1515/mammalia-2013-0178
  29. Hamon В. 1990. Note sur la dècouverte de la premiere col# onie d’hibernage de noctules communes (Nyctalus noctula, Schreber, 1774) en Lorraine. Bul. Soc. Hist. Natur. de Moselle. V. 45. P. 197–207.
  30. Harbusch С., Engel E., Pir J.B. 2002. Die Fledermäuse Luxemburg (Mammalia: Chiroptera). Ferrantia. № 33. 154 p.
  31. Hutterer R., Ivanova T., Meyer-Cords C., Rodrigues L. 2005. Bat Migrations in Europe. A Review of Banding Data and Literature. Bonn : Federal Agency for Nature Conservation. 162 p.
  32. Kolenati F.A. 1860. Monographie der europäischen Chiroptern. In: Jahresheft Naturwiss. Sect.Mähr. Schles. Ges. Förd. Ackerbaues. Brünn. P. 1–156.
  33. Lesiński G., Fuszara E., Kowalski M. 2001. Characteristics of urban bat community of Warsaw. Nietoperze. T. 2. Р. 3–17.
    34. Łupicki D., R. Szkudlarek R. Cichocki J., Ciechanowski R. 2007. Zimowanie borowca wielkiego Nyctalus noctula (Schreber, 1774) w Polsce. Nietoperze. T. 8. S. 27–38.
  34. Nagy Z., Szántó L. 2003. The occurrence of hibernating Pipistrellus pipistrellus (Schreber, 1774) in caves of the Carpathian Basin. Acta Chiropterologica. V. 5. P. 155–160. DOI: https://doi.org/10.3161/001.005.0115
  35. Neuweiler G. 2000. The biology of bats. New York: Oxford University. 310 рр.
  36. Oldenburg W., Hackethal H. 1986. Zu Wanderungen und Überwinterungen des Abendseglers Nyctalus noctula (Schreber) in Mecklenburg. Naturschutzard. Mecklenburg. V. 20(1). P. 50–52.
  37. Ransome R.D. 1968. The distribution of the greater horseshoe bat, Rhinolophus ferrumequinum, during hibernation, in relation to environmental factors. J. Zool. (Lond.). V. 154. P. 77–112.
  38. Schmidt A. 1988. Beobachtungen zur Lebensweise des Abendseglers, Nyctalus noctula (Schreber, 1774), im Süden des Bezirkes Frankfurt/O. Nyctalus. B. 5. S. 389–422.
  39. Schmidt A. 1997. Zu Verbreitung, Bestandsentwicklung und Schutz des Abendseglers (Nyctalus noctula) in Brandenburg. Nyctalus. B. 6(4). P. 365–371.
  40. Schober W., Grimmberger E. 1998. Die Fledermäuse Europas: kennenn, bestimmen, schützen. Stuttgart: Kosmos. 265 s.
  41. Spitzenberger F. 1992. Der Abendsegler (Nyctalus noctula Schreber, 1774) in Osterreich. Nyctalus. B. 3. S. 241–268.
  42. Šuba J., Vietniece D., Pētersons G. 2010. The parti-coloured bat Vespertilio murinus in Rīga (Latvia) during autumn and winter. Environmental and Experimental Biology. V. 8. P. 93–96.
  43. Szkudlarek R., Paszkiewicz R., Hebda G., Gotfried T., Cieslak M., Mika A., Ruszlewicz A. 2002. Atlas of bat distribution in southwestern Poland – winter sites from years 1982–2002. Nietoperze. T. 3. Р. 197–235.
  44. Tilova E., Stoycheva S., Kmetova E., Nedyalkov N., Georgiev D. 2008. Discovery of a big hibernacula of Noctule bats, Nyctalus noctula (Schreber, 1774) (Chiroptera: Vespertilionidae) in the town of Plovdiv, Bulgaria. Historia naturalis bulgarica. V. 19. P. 129–136.
  45. Wilhelm M. 1989. Zwei interessante Ringfunde vom Abendsegler Nyctalus noctula im Sächsischen Elbsandsteingebirge. Nyctalus (N.F.). V. 2 № 6. P. 538–540.
  46. Zahn A., Clauss B. 2003. Winteraktivität des Abendseglers (Nyctalus noctula) in Südbayern. Nyctalus (N.F.). B. 9(2). S. 99–104.
  47. Zahn A., Christoph C., Christoph L., Kredler M., Reitmeier A., Reitmeier F., Schachenmeier C., Schott T. 2000. Die Nutzung von Spaltenquartieren an Gebäuden durch Abendsegler (Nyctalus noctula) in Südostbayern. Myotis. B. 37. S. 61–76.

⇧
⇩