Савчак О. Р., Капрусь І. Я.
Едифікаторна роль ліщини в формуванні таксоцену колембол у субконтинентальних дубово-грабових лісах Вігерського парку народового (Польща) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2022. - 38 - С. 11-18. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.11-18 Ключові слова: Collembola, фауна, Вігерський ПН, ліси Tilio-Carpinetum, таксономічний склад, екологічна структура Проведено порівняльний аналіз таксономічної та екологічної структури таксоценів колембол у субконтинентальних дубово-грабових лісах асоціації Tilio-Carpinetum Вігерського парку народового з різним проективним покриттям ліщини. Встановлено, що фауна колембол досліджених лісів представлена 51 видом колембол, які належать до 31 роду та 11 родин. Найменше видів зафіксовано на ділянках без ліщини, а найбільше – з її участю. Отримані дані свідчать про те, що відсутність ліщини або її мала присутність у складі фітоценозів призводять до зменшення видового багатства таксоценів колембол. Натомість, наявність ліщини на дослідних ділянках дубово-грабового лісу дозволяє виживати більшій кількості видів колембол як на рівні точкового, так і ценотичного альфа-різноманіття. Це може свідчити про те, що в досліджених лісових угрупованнях зі значною присутністю ліщини збільшується ємність середовища для колембол, порівняно з тими, де ліщина відсутня або представлена малою кількістю деревоподібних кущів. Однак, виявлені зміни досліджених таксоценів є незначними та стосуються переважно показників інвентаризаційного видового багатства за Р. Уіттекером, а також чисельного співвідношення видів.
Едифікаторна роль ліщини в формуванні таксоцену колембол у субконтинентальних дубово-грабових лісах Вігерського парку народового (Польща) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2022. - 38 - С. 11-18. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.11-18 Ключові слова: Collembola, фауна, Вігерський ПН, ліси Tilio-Carpinetum, таксономічний склад, екологічна структура Проведено порівняльний аналіз таксономічної та екологічної структури таксоценів колембол у субконтинентальних дубово-грабових лісах асоціації Tilio-Carpinetum Вігерського парку народового з різним проективним покриттям ліщини. Встановлено, що фауна колембол досліджених лісів представлена 51 видом колембол, які належать до 31 роду та 11 родин. Найменше видів зафіксовано на ділянках без ліщини, а найбільше – з її участю. Отримані дані свідчать про те, що відсутність ліщини або її мала присутність у складі фітоценозів призводять до зменшення видового багатства таксоценів колембол. Натомість, наявність ліщини на дослідних ділянках дубово-грабового лісу дозволяє виживати більшій кількості видів колембол як на рівні точкового, так і ценотичного альфа-різноманіття. Це може свідчити про те, що в досліджених лісових угрупованнях зі значною присутністю ліщини збільшується ємність середовища для колембол, порівняно з тими, де ліщина відсутня або представлена малою кількістю деревоподібних кущів. Однак, виявлені зміни досліджених таксоценів є незначними та стосуються переважно показників інвентаризаційного видового багатства за Р. Уіттекером, а також чисельного співвідношення видів.
Список літератури
- Капрусь І.Я. 2013. Хорологія різноманіття колембол (філогенетичний, типологічний і фауністичний аспекти). Дисертація доктора наук, Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України. Київ. 497 с.
- Капрусь І.Я., Махлинець Т.М. 2015. Особливості фауни й населення колембол правобережного сектору лісостепової зони України. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 31. С. 59–72.
- Bellinger P.F., Christiansen K.A., Janssens F. 1996–2022. Checklist of the Collembola of the World [online]. Доступне
- Dunger W., Fiedler H.J. (Hrsg.) 1997. Methoden der Bodenbiologie. Gustav Fischer Verlag Jena, Villengang. 539 pp.
- Hopkin S.P. 1997. Biology of the springtails (Insecta: Collembola). Oxford, New York, Tokyo : Oxford University press. 330 pp. Magurran A.E. 2004. Measuring Biological Diversity. Blackwell Publishing Ltd, UK. 256 pp.
- Skubała P., Maślak M. 2009. Niewidoczny świat mikrostawonogów (Acari, Collembola) w martwym drewnie świerkowym w Babiogórskim Parku Narodowym. Sylwan. T. 153 No 5. S. 346–353.
- Skarżyński D., Piwnik A. 2016. Saproksyliczne skoczogonki (Collembola) Wigierskiego Parku Narodowego. Leśne Prace Badawcze. Т. 77 No 3. S. 186–203.
- Skarżyński D., Piwnik A., Krzysztofiak A. 2020. Eksperymentalna reintrodukcja saproksylicznych skoczogonków (Collembola) w Wigierskim Parku Narodowym. Parki Narodowe i Rezerwaty Przyrody. Т. 39 No 1. S. 31–42.
- Sławska M. 2005. Propozycja metody waloryzacji ekosystemówleśnych wykorzystującej epigeiczno-glebowe zgrupowania skoczogonków(Collembola, Hexapoda). Warszawa : Wydawnictwo SGGW. 208 ss.
- Sławska M., Sławski M. 2007. Zmiany w składzie i strukturze epigeiczno-glebowych zgrupowań Collembola w drzewostanach Puszczy Piskiej zniszczonych przez huragan. W: Skłodowski J. (red.) Monitoring zooindykacyjny pohuraganowych zniszczeń ekosystemów leśnych Puszczy Piskiej. Wydawnictwo SGGW. P. 53–95.
- Sławski M., Sławska M. 2019. Seven decades of spontaneous forest regeneration after large--scale clear-cutting in Białowieża Forest do not ensure the complete recovery of Collembolan assemblages. Forests. Vol. 10 No 11. P. 910–948.
- Sławski M., Tarabuła T., Sławska M. 2020. Does the enrichment of post-arable soil with organic matter stimulate forestecosystem restoration – A view from the perspective of three decades afterthe afforestation of farmland. Forest Ecology and Management. T. 478. P. 1–15.
- Sterzyńska M., Pomorski R.J., Skarżyński D., Sławska M., SmolisA., Weiner W.M. 2007. Skoczonki Collembola, w: Fauna Polski.Charakterystyka i wykaz gatunków. Tom II. (red. Bogdanowicz W., Chudzicka E., Pilipiuk I., Skibińska E.) Muzeum i Instytut Zoologii PAN, Warszawa. S. 401–408.
- Stöcker G., Bergmann A. 1977. Ein Modell der Dominanzstruktur und seine Anwedung. 1. Modellbildung, Modellrealisierung, Dominanzklassen. Arch. Naturschutz u. Lanschafstforschung. B. 17 No 1. S. 1–26.
- Tischler W. 1949. Grundzüge der terristischen Tierökologie. Braunschweig Freibag. Vieweg&Sohn. S. 1–219.
- Whittaker R.H. 1977. Evolution of species diversity in land communities. Evolutionary Biology. Vol. 10. P. 1–67.