Page 76 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)
P. 76

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 37 (Львів, 2021)
                    Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

                                                                          Екологія


            DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2021.37.75-86

            УДК 595.71+591.5

                                   2
                       1
            Капрусь І.Я.  , Гусак О.В.

            ОСОБЛИВОСТІ ТАКСОНОМІЧНОЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ
            ЛІСОВИХ ТАКСОЦЕНІВ КОЛЕМБОЛ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ

                  Проведено  порівняльний  аналіз  таксономічної  та  екологічної  структури  лісових
               таксоценів  колембол  Східного  Поділля.  На  дослідженій  території  виявлено  71  вид
               колембол, що належать до 40 родів і 15 родин. З’ясовано, що структура домінування,
               спектри  життєвих  форм  і  біотопних  груп  досліджених  таксоценів  мають  власну
               специфіку, обумовлену локальними едафічними умовами, а також походженням лісових
               фітоценозів. Співвідношення життєвих форм і біотопних груп, а також структуру
               домінування  таксоценів  колембол,  можна  розглядати  як  індикатор  екологічного
               режиму лісових едафотопів Східного Поділля. Встановлено, що у різних за походженням
               лісових  фітоценозах  Східного  Поділля,  формується  два  різних  типи  таксоценів
               колембол:   1)   збірний   тип   –   у   напівприродному   грабовому   дубняку   і
               2)  спеціалізований  тип  –  у  штучно  створених  лісових  фітоценозах,  де  понад  40%
               чисельності мають лучно-степові види.
                  Ключові слова: Collembola, фауна, лісові таксоцени, Поділля, таксономічний склад,
               екологічна структура.

               Подільська  височина  є  однією  із  фауністично  найбагатших  і  екологічно
            гетерогенних територій України. Її розглядають як один із центрів ендемізму флори на
            території  Східної  Європи  та  важливий  рефугіум  біоти  кінця  плейстоцену-початку
            голоцену  [1].  Ліси  та  лучні  степи  Східного  Поділля  є  своєрідними  "острівними
            угрупованнями" одночасно у двох зональних ландшафтах: лісостепового й степового.
            Вони є природними осередками для збереження багатьох видів тварин, які входять до
            складу як зональних степових, так і лісостепових угруповань і тому, мають важливе
            наукове  значення  для  відтворення  природних  екосистем.  В  умовах  інтенсивної
            фрагментації середовища Поділля їхнє вивчення і збереження набуває пріоритетного
            значення.
               Важливим  компонентом  тваринного  населення  суші  є  представники  класу
            колембол (Collembola), для яких відносно простими методами польових досліджень
            можна отримати інтегральні кількісні показники їхніх таксоценів. Історія досліджень
            фауни  Collembola  Поділля  починається  у  середині  19  ст.  із  праці  польського
            натураліста Г. Бельке [14], який для міста Кам’янця-Подільського вказує всього три
            види  цих  ґрунтових  тварин.  І  лише  у  середині  20  ст.  дослідження  колембол  були
            продовжені  іншим  польським  зоологом  Яном  Стахом,  який  у  серії  своїх
            монографічних робіт [21-29] вказує в цілому 48 видів для Західного Поділля, серед
            яких  частина  описані,  як  нові  для  науки.  Перша  спроба  узагальнити  результати
            багаторічних досліджень фауни колембол Волино-Поділля належить І.Я. Капрусю [2],
            який для Західного та Північного Поділля наводить сумарно 137 видів і описує їхній
   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81