Page 89 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

84 Орлов О. Л., Рагуліна М. Є.

поступово знижуються, стабілізуючись на відстані 20 м, в подальшому вони
змінюються слабо і коливаються в межах 16,4-16,8°С (рис.).
Таким чином, можна стверджувати, що під час фрагментації природних букових
лісів вплив цього процесу на водно-температурний режим ґрунтів спостерігається на
відстані 20-40 м, що співпадає з даними інших авторів [9, 11, 13, 15] і свідчить про
необхідність виділення буферної зони при створенні природоохоронних об’єктів.
Дослідження мохового покриву на закладеній трансекті показали, що моховий
покрив на стовбурах дерев є неоднорідним та помітно відрізняється на різних її
відтинках в залежності від параметрів водно-температурного режиму.
На вирубці мохова рослинність зосереджена на пнях, де знайдено залишки
епіфітних угруповань з абсолютним домінування Hypnum cupressiforme за участі
Dicranum scoparium та Homalia trichomanoides із ПВ до 25% (табл.). Індикаторні види
відсутні. Фоновий вид є екологічно пластичним, що пристосований до широкого
діапазону умов; два інших види – є залишками лісової рослинності (часто – низької
життєвості).
На узліссі (0-5 м) поширені угруповання двох союзів класу Hypnetea cupressiformis
Jezek & Vondracek 1962 (D: Hypnum cupressiforme, Dicranum scoparium, Dicranum
montanum, Plagiothecium undulatum ): Dicrano scoparii-Hypnion filiformis Barkman 1958
(D: Hypnum cupressiforme, Dicranum scoparium, Dicranella heteromalla, Platygyrium
repens, Dicranum montanum + Leskea polycarpa, Brachytheciastrum velutinum) та
Isothecion myosuroidis Barkman 1958 (D: Isothecium alopecuroides + Hypnum
cupressiforme) (табл.). За своїми екологічними характеристиками це пост-піонерні,
неспеціалізовані (епігейні або епіфітні) обростання, що тяжіють до стабільних умов зі
середнім ступенем зволоження та достатнім затіненням [8]. Обростання зосереджені
на поверхні стовбурів дерев, зорієнтованих в бік лісу та займають до 25% ПВ. З
діагностичних видів зазначених союзів у моховому покриві відсутні певні види
Dicranum та Hypnum, а також печіночні мохи (зокрема – Bazzania trilobata) з вужчою
екологічною валентністю щодо факторів мікроклімату, що свідчить про деяку
ксерофітизацію умов відносно зональних норм. За шкалами Дюля-Еленберга зазначені
обростання характеризують значеннями 4 (температура) та 3,5 (вологість), що дає
підставу охарактеризувати їх як психро-мезофільні та ксеро-мезофільні відповідно.
На відтинку 5-40 м у напрямку до глибини лісу відбувається поступове випадіння
видів угруповань союзу Dicrano scoparii-Hypnion filiformis та наповнення Isothecion
myosuroidis (D: Isothecium alopecuroides, Hypnum cupressiforme var. cupressiforme,
Eurhynchium striatum, Brachythecium rutabulum) (табл.). За еколочними
характеристиками рослинність цього союзу є слабко спеціалізованою щодо субстрату
(епігейно-епіфітною), проте такою, що потребує стабільних (клімаксових) умов для
розвитку [8]. Відбувається незначна зміна екологічного преферендуму угруповань за
фактором зволоження в напрямку мезофітизації (з 3,5 до 4) та зростання ВП до 40%.
На відтинку трансекта 40-160 м спостерігається поява безрангових угруповань, що
ідентифікуються до рівня порядку Neckeretalia complanatae Jezek & Vondracek 1962,
що представляє спеціалізовану епіфітно-епілітну, сціофітну та мезофітну мохову
рослинність [8] (D: Metzgeria furcata, Cirriphyllum crassinervium, Amblystegium subtilis)
класу Neckeretea complanatae Marstaller 1986. з ПВ до 40-60%. Індикаторні показники
змінюються до 5 (температура) та 5 (вологість), що свідчить про зміну екологічних