Page 91 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

86 Орлов О. Л., Рагуліна М. Є.

На крайньому відтинку трансекта після 160 м відбувається поступова
диференціація складу епіфітних обростань: на стовбурах дерев чітко виокремлюються
окремі асоціації союзу Brachythecio populei-Homalienion trichomanoidis Marstaller (D:
Homalia trichomanoides, Brachythecium populeum, Isothecium alopecuroides), а саме:
Anomodontetum attenuati Cain & Sharp 1938(D: Anomodon attenuatus), Isothecietum myuri
Hilitzer 1925 (D: Isothecium alopecuroides), Brachythecietum populei Philippi 1972 (D:
Brachythecium populeum) та Homalo trichomanoidis-Isothecietum myurii Waldheim 1944
(D: Homalia trichomanoides, Isothecium alopecuroides) із загальним ПВ до 85%.
Індикаторні показники за шкалами температури та вологості залишаються незмінними
(5 і 5) (табл.).
Дослідження показали, що мохоподібні є чутливим маркером змін мікрокліматичного
режиму у фрагментованій екосистемі. Так, була визначена група видів, яка трапляється
лише у «внутрішньому лісі» та відсутні на узліссі. У досліджуваних бучинах Стільського
Горбогір’я це такі види, як Metzgeria furcata (L.) Dumort., Radula complanata (L.) Dumort.,
Аnodon attenuatus (Hedw.) Hüb., A. viticulosus (Hedw.) Hook. & Taylor, Cirriphyllum
crassinervium (Wils.) Loeske & Fleisch.
Отже, фрагментація лісових оселищ призводить до зміни корінної (неморальної)
мохової рослинності в смузі шириною близько 150 м., таким чином, що види та
синтаксони, що потребують стабільних умов виростання (клімаксові) випадають та
змінюються на менш спеціалізовані (пост-піонерні). Тобто, не зважаючи на фактичне
«вирівнювання» водно-температурних параметрів на позначці 20-40 м у глибину лісу,
мікрокліматичні зміни унаслідок фрагментації зачіпають значно більшу площу. Це
може бути критичним для невеликих ділянок лісу та призводити до втрат
біорізноманіття чутливих до мікроклімату груп біоти, насамперед, мохоподібних.

Висновки

1. Фрагментація лісових оселищ спричиняє помітні зміни мікрокліматичних
параметрів на їх крайових ділянках, що призводить, як до втрат біорізноманіття, так і
до зменшення площі лісу, який не зазнає змін.
2. У фрагментованих букових лісах вплив крайового ефекту на водно-
температурний режим ґрунтів спостерігається на відстані 20-40 м.
3. Встановлено, що крайовий ефект фрагментованих лісових оселищ проявляться
через заміну неморальної мохової рослинності неспеціалізованими пост-піонерними
бріоугрупованнями в смузі шириною від 150 м. Тобто, не зважаючи на показники
прямих замірів водно-температурних параметрів, мікрокліматичні зміни унаслідок
фрагментації зачіпають значно більшу територію.
4. Таким чином, як показали дослідження, мохоподібні є чутливим маркером змін
мікрокліматичного режиму у фрагментованій екосистемі. Індикаторами
«внутрішнього лісу» у досліджуваних бучинах є Metzgeria furcata, Radula complanata,
Аnodon attenuatus, A. viticulosus, Cirriphyllum crassinervium.
5. Визначена амплітуда крайового ефекту свідчить про критичність фрагментації
для невеликих ділянок лісу та втрати чутливих до мікроклімату груп біоти,
насамперед, мохоподібних.

Подяка. Дослідження виконано за сприяння ГО «Дунайсько-Карпатська
Програма».