Page 86 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)
P. 86

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 36 (Львів, 2020)
                    Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

            DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2020.36.81-88

            УДК 57.045:574.21

            Орлов О. Л., Рагуліна М. Є.

            ВПЛИВ ФРАГМЕНТАЦІЇ НА МІКРОКЛІМАТИЧНІ ПАРАМЕТРИ БУКОВИХ
            ЛІСІВ СТІЛЬСЬКОГО ГОРБОГІР’Я

                  Проведено  оцінку  зміни  мікрокліматичних  параметрів  букових  лісів  Стільського
               горбогір’я,  через  вимірювання  водно-температурних  показників  ґрунту  та
               бріоіндикацію. Встановлено, що фрагментація лісових оселищ спричиняє помітні зміни
               мікрокліматичних  параметрів  на  їх  крайових  ділянках,  що  призводить,  як  до  втрат
               біорізноманіття, так і до зменшення площі «внутрішнього лісу». У фрагментованих
               букових  лісах  вплив  крайового  ефекту  на  водно-температурний  режим  ґрунтів
               спостерігається  до  відстані  20-40  метрів,  тоді  як  еко-флористична  структура
               неморальної  мохової  рослинності  стабілізується  лише  на  відтинку  від  160  м.  Таким
               чином,  мохоподібні  є  чутливим  маркером  змін  мікрокліматичного  режиму  у
               фрагментованій  екосистемі.  Індикаторами  «внутрішнього  лісу»  у  досліджуваних
               бучинах  є  Metzgeria  furcata,  Radula  complanata,  Аnomodon  attenuatus,  A.  viticulosus,
               Cirriphyllum  crassinervium.  Визначена  амплітуда  крайового  ефекту  свідчить  про
               критичність  фрагментації  для  невеликих  ділянок  лісу  та  втрати  чутливих  до
               мікроклімату груп біоти, насамперед, мохоподібних.
                  Ключові  слова:  фрагментація,  букові  ліси,  мікрокліматичні  параметри,
               бріоіндикація, індикатори старовікових лісів, крайовий ефект.

               Фрагментація  оселищ  належить  до  основних  наслідків  антропогенної
            трансформації середовища та глобальних змін клімату і, відповідно, є потенційною
            небезпекою для біорізноманіття наземних екосистем, яка загрожує довготерміновому
            існуванню виду в малих ізольованих оселищах [10, 14]. Зменшення розмірів та зміна
            конфігурації  оселищ,  призводять  до  популяційних  втрат,  загрожують  їхній
            життєздатності,  знижують  потенціал  до  самовідновлення  включно  з  можливістю
            цілковитого  зникнення  ізольованих  і  локальних  [17]  популяцій  у  найбільш
            екстремальних випадках [16, 21].
               Фрагментація  -  це  процес,  ініційований  природними  та/або  антропогенними
            чинниками,  що  відбувається  на  рівні  ландшафту,  під  час  якого  конкретне  оселище
            поступово  ділиться  на  дрібніші,  відмінні  за  формою  та  з  більшим  ступенем
            ізольованості, фрагменти [19].
               Чисельні  дослідження  показали,  що  фрагментація  лісів  призводить  до  помітних
            змін  мікроклімату  на  їхній  периферії  (крайовий  ефект),  що  тягне  за  собою  втрату
            біорізноманіття та зменшення фактичної площі «внутрішнього лісу», який не зазнає
            змін  [15]. Отримані на прикладі різних природних зон дані показують, що ширина
            смуги, що піддається трансформації, в середньому становить 40 м (на загал – від 20 до
            80);  крайовий  ефект  є  більшим  для  фрагментів  невеликої  площі  та  неправильної
            форми; в дрібних фрагментах внаслідок мікрокліматичних змін «внутрішній ліс» може
            бути  взагалі  відсутній  [9,  11,  13,  15].  Таким  чином,  під  час  планування  рубок,
            необхідно  враховувати  обов’язковий  буфер  для  захисту  лісу  від  кліматичних  змін
            внаслідок фрагментації.
   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91