Page 94 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 36 (Львів, 2020)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2020.36.89-94

УДК 595.423:591.9(477)

Гуштан Г. Г.

ЗМІНИ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ УГРУПОВАНЬ
ПАНЦИРНИХ КЛІЩІВ (ORIBATIDA) ПІД ВПЛИВОМ АНТРОПОГЕННИХ
ФАКТОРІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ НИЗОВИНИ

В роботі розглянуто особливості змін, які відбуваються в екологічній структурі
орібатидних угруповань під впливом антропогенних чинників (випасання та
гідромеліорація) в умовах Закарпатської низовини. Зокрема, проаналізовано зміни у
структурі морфо-екологічних типів (адаптивних типів), біотопних груп та комплексів
за гігропреферендумом, які відбуваються внаслідок трансформації біотопів.
Встановлено, що гідромеліорація та випасання призводить до різних тенденційних змін,
які у свою чергу пов’язані з особливостями біології конкретних видів орібатид та
специфіки дії досліджених факторів.
Ключові слова: орібатиди, угруповання, екологічні групи, біотопи, Закарпатська
низовина.

Світова фауна орібатидних кліщів представлена понад 11 тис. видами (1300 родів
з 163 родин) [9]. Для території України відомо більше 700 видів [8]. Нашими
дослідженнями встановлено, що фауна панцирних кліщів Закарпатської низовини
представлена 175 видами (93 роди та 53 родини).
У зв’язку з притаманними для панцирних кліщів індикаційних властивостей [4], їх
можна використовувати для визначення змін природних (наприклад, вологість
едафотопу) та антропогенних (випасання, гідромеліорація) чинників. Раніше була
зроблена попередня оцінка антропогенних трансформацій орібатид під впливом
гідромеліорації та випасання [1]. Однак стосувалась вона лише таксономічного
різноманіття, чисельності, структури домінування тощо. Проблема впливу
гідромеліорації та випасання на екологічні групи панцирних кліщів лук Закарпатської
низовини не була вивчена. Питання впливу згаданих умов на угруповання орібатид і
досі залишається достатньо актуальним [2, 3].

Матеріали і методи досліджень

Для дослідження панцирних кліщів лучних біотопів використано загальноприйняті
методики ґрунтово-зоологічних та екологічних досліджень [7]. Зокрема,
використовували метод відбору стандартних ґрунтових проб «випадковим» способом,
об’ємом 125 см . Для класифікації орібатид обрано таксономічну систему
3
запропоновану Г. Вейгманом [11]. Ідентифікацію панцирних кліщів здійснювали з
використанням сучасного світлового мікроскопу. Для класифікації морфо-екологічних
типів орібатид обрано систему запропоновану Д. А. Криволуцьким [6]. Екологічну
приналежність панцирних кліщів визначали за допомогою даних представлених Г.
Вейгманом [11], вона проаналізована в наших дослідженнях за двома напрямками, а
саме біотопними групами та гігропреферендумом. Ступінь домінування визначено за
системою Штеккера – Бергмана [10]. Індекси різноманіття аналізували за підходами
описаними Мегарран [5].