Page 87 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

82 Орлов О. Л., Рагуліна М. Є.

Мохоподібні є чутливої до змін мікроклімату групою організмів та одними з
найкращих індикаторів природного середовища [2]. Відома пряма залежність між
розміром фрагменту лісу та його бріорізноманіттям [15]; також на прикладі лісів
бореальної [15, 20] та субтропічної зон [18] визначені індикаторні види / групи видів
бріобіоти, приурочені до ділянок, що зазнали впливу або виключно до «внутрішнього
лісу», що є точнішими за безпосереднє визначення мікрокліматичних параметрів
фрагментованих ділянок.
Таким чином, актуальним є як визначення ширини буферної зони лісових
екосистем, що піддаються фрагментації, а також визначення індикаторних видів /
угруповань мохоподібних, які є маркерами змін мікроклімату.
Стільське горбогір’я – один з найкраще збережених регіонів рівнинної частини
Львівської області, де поряд з антропогенно трансформованими ділянками збереглися
значні площі природних оселищ, які щоправда, зазнають значного впливу
фрагментаційних процесів внаслідок рубок.
Стільське горбогір’я розташовується у південно-східному напрямку від Львова й
охоплює межиріччя Зубри та Давидівки (Лугу). Воно належить до природного району
Львівське Опілля, який є частиною Подільської височини [1]. За геоботанічним
районуванням належить до Миколаївсько-Бережанського району букових та дубово-
букових лісів [7]. Рельєф Стільського горбогір’я складається з декількох горбистих
пасм, які досить упорядковано простягаються з північного заходу на південний схід.
По всій території району абсолютна висота значної частини горбів перевищує 390 м, у
найвищих місцях вона становить 400-405 м. Місцевість дуже розчленована. Відносна
висота горбів над долинами річок часто перевищує80-100 м, а самі долини є вузькими
[4].
Метою нашої роботи була оцінка впливу фрагментації природних букових лісів за
змінами мікрокліматичних параметрів через вимірювання водно-температурних
показників ґрунту та бріоіндикацію, а також визначення індикаторних видів /
угруповань мохоподібних у широколистяних лісах досліджуваного регіону, що
належать до неморальної зони.

Матеріали та методика

Збір польового матеріалу та визначення мікрокліматичних параметрів ґрунтів на
теренах Стільського горбогір’я здійснювались упродовж липня-вересня 2019 р.
Дослідні ділянки були обрані на західній околиці ботанічної пам’ятки природи
«Роздільська», яка відділена від сусідніх лісових ділянок вирубкою та дорогою. Було
закладено трансект перпендикулярно до межі лісу, яка перетинала вирубку, узлісся та
ліс ПП «Роздільська», з реперними точками, відстані між якими визначалися згідно
геометричної прогресії (5, 10, 20, 40, 80…; q=2) [11]. Довжина трансекта
розраховувалась так, щоб захопити ділянки, фізичне середовище яких не зазнало змін
та є стабільним. Таким чином, фрагменти можна поділити на «буфер» - узлісся та
«внутрішній ліс» (interior forest) [15].
Фітоценотичні описи угруповань мохоподібних виконували за системою Браун-
Бланке [22]. Облікували моховий покрив з «тіньового» боку стовбура, де він є
2
ряснішим, на площі 1-10 дм , обираючи ділянки з однорідними умовами [6].
Бріоугруповання розглядали як автономні одиниці рослинного покриву, спираючись