Page 81 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

76 Гураль-Сверлова Н. В.

двох широко розповсюджених видів прісноводних легеневих молюсків [11] та ареалів
двох підвидів степового наземного молюска Chondrula tridens [17]. Припускають, що
вони можуть бути пов’язаними, зокрема, з фрагментацією видових ареалів під час
Дніпровського зледеніння [11]. Отриманий розподіл рівнинних територій України за
характером їх наземних малакокомплексів (рис. 1) суттєво відрізняється від
попередньої спроби подібного поділу [29]. Спільною рисою є лише подібність
видового складу наземних молюсків лісової та лісостепової частин Подільської
височини.

Рис. 1. Подібність видового складу регіональних малакокомплексів рівнинних
територій України (без урахування антропохорних видів та видового складу роду
Helicopsis), обчислена за коефіцієнтом Жаккара, у відсотках. Умовні позначення –
аналогічно до таблиці.

Не виключено, що межі 4-х ділянок, виділених за видовим складом автохтонної
малакофауни (рис. 1), ще потребують деякого уточнення. Зокрема, наземні
малакокомплекси Малого Полісся і Волинської височини, які знаходяться в межах
зони широколистяних лісів, демонструють більшу подібність з малакофауною
Волинського Полісся [16]. Подібні розбіжності можуть спостерігатися і в межах інших
ландшафтних зон.
Відмінності між право- і лівобережними частинами різних ландшафтних зон добре
простежуються також при порівнянні екологічних спектрів регіональних
малакокомплексів (рис. 2). Лише у межах зони мішаних лісів вони залишаються
відносно однотипними. Натомість у лівобережній частині лісостепової зони, крім