Page 209 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)
P. 209

Угруповання жуків-турунів (Сoleoptera: Сarabidae) лісів національного …  195
                Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 36 (Львів, 2020)
                    Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

                                                                   Палеонтологія

            DOI: 10.36885/nzdpm.2020.36.195-208

            УДК 567.433:551.735.2 (477.84)

            Войчишин В. К.

            ФАУНОГЕНЕЗ ВЕРТЕБРАТ СЕРЕДНЬОПАЛЕОЗОЙСЬКОГО
            ПОДІЛЬСЬКОГО ПАЛЕОБАСЕЙНУ

                  Формування  ранньодевонської  іхтіофауни  відбувалося  під  дією  сукупного  впливу
               історичних, палеогеографічних та палеоекологічних чинників. Внаслідок еволюційного
               розвитку  на  початку  девонського  періоду  виникла  низка  високо  рангових  таксонів
               морських  хребетних,  які  активно  колонізували  мілководні  басейни  нового  материка
               Лауруссії.  Для  представників  локальних  ендемічних  фаун  виникла  можливість
               розширення своїх ареалів. Відбувалися обміни мігрантами між сусідніми регіональними
               фаунами. Все це супроводжувалось еволюцією екосистем, утворенням і освоєнням нових
               екологічних  ніш.  Ранній  девон  для  більшості  груп  хребетних  був  позначений  різким
               ростом  кількості  таксономічних  одиниць.  Формування  подільської  регіональної
               іхтіофауни ілюструє ці тренди глобальних біотичних змін у ранньому девоні.
                  Ключові  слова:  іхтіофауна,  фауногенез,  палеогеографія,  палеоекологія,  ранній
               девон, Поділля.

               Поділля є одним із місцезнаходжень решток іхтіофауни раннього девону світового
            значення.  Поряд  із  Британією,  Шпіцбергеном,  Канадською  Арктикою,  Сибіром,
            Китаєм та Австралією воно наглядно демонструє, чому девон називають «віком риб».
            Вивчення  регіональних  іхтіофаун  дозволяє  розширити  дані  про  таксономічне  і
            морфологічне  різноманіття  безщелепних  та  риб,  реконструювати  екологію
            палеобасейнів, а також характер зв’язків між ними. Питання формування подільської
            регіональної іхтіофауни представляє значний інтерес, однак досі йому приділяли мало
            уваги.  Фауногенез  починається  після  того,  як,  у  результаті  корінних  змін
            навколишнього  середовища,  виникають  нові  екологічні  ніші  для  заселення
            організмами  тієї  чи  іншої  групи.  Можна  виокремити  низку  факторів,  які  були
            визначальними для формування іхтіофауни раннього девону Поділля.

               Історичні фактори

               Вихідним  матеріалом  для  формування  іхтіофауни  Поділля  у  пізньому  силурі  –
            ранньому  девоні  служили  таксони  вертебрат,  які  на  той  час  існували  у  водах
            мілководних басейнів палеоконтинентів Лаурентії та Балтики. Однак, філогенетична
            передісторія груп, що були представлені на Поділлі, мало відома.
               Є свідчення про кембрійське походження хребетних, а також про їхню філетичну
            радіацію  впродовж  ордовику,  коли  появилися  предки  основних  груп  майбутньої
            іхтіофауни. Основним зовнішнім рушієм цього феномену вважається зміна рівня моря
            [33].
   204   205   206   207   208   209   210   211   212   213   214