Page 156 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 36 (Львів, 2020)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2020.36.147-158

УДК 595.74(477:292.452)

Середюк Г. В.

ВИСОТНИЙ І БІОТОПІЧНИЙ РОЗПОДІЛИ ВИДІВ РЯДУ NEUROPTERA
ФАУНИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ ТА ЗАКАРПАТСЬКОЇ НИЗОВИНИ

Досліджено видовий склад фауни сітчастокрилих, а також біотопічний розподіл в
межах території Українських Карпат. Вперше проведено висотно-поясний аналіз
розподілу сітчастокрилих в Українських Карпатах, який показав, що найвищою видовою
різноманітністю характеризується пояс дубових лісів, для якого виявлено 50 видів
сітчастокрилих. З’ясовано, що оригінальними для поясу є 7: Chrysopa hummeli, Ch.
dorsalis, Ch. hungarica, Ch. nigricostata, Sisyra nigra, Distoleon tetragrammicus, Libelloides
macaronius – не відмічені для інших поясів і є дуже рідкісними. Встановлено, що
найвищим видовим різноманіттям характеризуються мішані ліси та узлісся, для яких
ідентифіковано по 39 видів, що становить 78% від загальної кількості видів, які
трапляються в поясі дубових лісів. Найвищий індекс Магралефа для мішаних дубових
лісів (Quercus, Tilia, Acer, Fraxinus, Ulmus та ін.), він становить 4,7.
Для поясу букових лісів наводимо 43 види. Встановлено, що найбільшим видовим
різноманіттям характеризуються узлісся, там виявлено 32 види, що становить 74%
від загальної кількості видів букового поясу Українських Карпат, 31 вид (72%) в
буковому лісі із домішками інших листяних порід дерев. По 29 на узліссях і у
старовікових букових лісах (пралісах). Найвищий показник індексу видового багатства
за Маргалефом припадає на узлісся, і становить 4,34.
У складі поясу ялинових лісів відмічено 24 види, 10 з яких, а саме Wesmaelius mortoni,
W. nervosus, W. ravus, W. tjederi, W. concinnus, W. quadrifasciatus, Hemerobius contumax,
H. fenestratus, He. pini, H. nitidulus в Українських Карпатах, було зареєстровано лише в
межах поясу ялинових лісів. Найвищий індекс Маргалефа характеризує молоді ялинові
ліси, він становить 3,86. В умовах субальпійського поясу виявлено лише чотири види
сітчастокрилих – Myrmeleon formicarius, Wesmaelius nervosus, W. ravus та Chrysoperla
carnea, в альпійському поясі – жодного.
Ключові слова: сітчастокрилі, Neuroptera, Українські Карпати, Закарпатська
низовина, фауна.

Сукупність різноманітних кліматичних факторів та рельєфу зумовлюють
виникнення висотних рослинних поясів. Які, за своєю природою, є аналогами
зональної рослинності на рівнинах. Відповідно, саме це і визначає видовий та
чисельний склад фауни сітчастокрилих, а також біотопічний розподіл в межах
території Українських Карпат.
В прилеглих до досліджуваного регіону країнах найкраще особливості висотного
розподілу і біотопічної приуроченості досліджені для Угорщини, Словаччини та
Польщі. Загалом, для Українських Карпат особливості висотно-поясного поширення
представників ряду Neuroptera раніше цілеспрямовано не вивчалися.
Дослідження проведено у природних та антропізованих ландшафтах регіону
Українських Карпат і Закарпатської низовини. Основу матеріалу для роботи склали
власні збори і спостереження протягом 2009-20 рр. Збір матеріалу проводився у 101
географічному пункті (рис. 1) в різноманітних рослинних формаціях, розташованих у