Page 67 - NZDPM 34/2018

66 Малиновський А.К.

Інвазія чужинних видів спричинена насамперед антропогенною трансформацією
природного середовища, ймовірно, посилюється змінами клімату. Підвищення рівня
трансформації середовища призводить до зростання ступеня натуралізації чужинних
видів, а унаслідок модифікації оселищ, втрати окремих популяцій природних видів.
Процеси натуралізації інвазійних видів підтримуються комплексом специфічних для
видів різних систематичних груп чинників.
Для ефективного контролю за інвазією чужинних видів необхідна розробка
регіональної системи моніторингу біологічного забруднення довкілля. Вона повинна
включати створення баз даних щодо інформації про нові локалітети первинного
поширення інвазійного виду, повний аналіз його біологічних, екологічних,
морфологічних особливостей, відомі і нові перспективні заходи боротьби,
передбачувані шляхи і способи занесення, прогноз подальшого поширення, дані про
основні джерела занесення в регіоні, створення карт динаміки поширення, зонування
території за ознаками біозабруднень, практичні рекомендації щодо запобігання
їхнього розповсюдження. Насамперед це стосується високоінвазійних видів-
трансформерів – Fraxinus pennsylvanica, Acer negundo, Acorus calamus, Bidens
frondosa, Conyza сanadensis, Heracleum sosnowskyi, Impatiens glandulifera, I. parviflora,
Lupinus polyphyllus Lindl, Populus alba L., Solidago canadensis та ін.
Створення такої мережі дасть можливість не тільки заощадити кошти, які
витрачаються на боротьбу з інвазійними видами, але й дозволить запобігти їхньому
поширенню.

1. Абдулоєва О.С., Карпенко Н.І. Обґрунтування критеріїв інвазійного потенціалу
чужинних видів рослин в Україні // Черноморск. бот. ж. – 2012. – Т. 8, № 3: – С. 252-256.
2. Акатов В.В., Акатова Т.В. Видовой пул, видовое богатство, эффект компенсации
плотностью и инвазибельность растительных сообществ // Росс. журн. биол. инвазий. –
2012. – № 3. – С. 2-19.
3. Виноградова Ю.К. Экспериментальное изучение растительных инвазий (на примере рода
Bidens) // Проблемы изучения адвентивной и синантропной флоры в регионах СНГ. – М.:
Ботан. сад МГУ, 2003. – С. 31-33.
4. Виноградова Ю.К., Майоров С.Р., Хорун Л.В. Черная книга флоры Средней России
(Чужеродные виды растений в экосистемах Средней России). – М.: ГЕОС, 2009. – 494 с.
5. Ерёменко Ю.А. Аллелопатическая активность инвазионных древесных видов // Росс.
журн. биол. инвазий. – 2014. – № 2. – С. 33-39.
6. Конвенція про біологічне різноманіття. – К.: [б. в.], 1996. – 15 с.
7. Кривошеина М.Г. Насекомые-вредители борщевика Сосновского в Московском регионе
и перспективы их использования в биологической борьбе // Бюлл. МОИП. Отделение
Биология. – 2009. – № 114 (1). – С. 26-29.
8. Куклина А.Г. Возможные пути происхождения некоторых видов ирги // Нетрадиционные
и редкие растения, природные соединения и перспективы их использования: VII
Междунар. симпоз., Белгород, 24-27 мая., 2006. – С. 16-19.
9. Махров А.А., Карабанов Д.П., Кодухова Ю.В. Генетические методы борьбы с
чужеродными видами // Росс. журн. биол. инвазий. – 2014. – № 2. – С. 110-126.
10. Мосякін А.С. Сучасні методи біологічного контролю (біологічного регулювання)
активності інвазійних рослин: приклади й перспективи застосування // Наук. основи
збереж. біотич. різноманітності. – 2012. – Т. 3(10), № 1. – С. 93-109.
11. Протопопова В.В., Мосякін С.Л., Шевера М.В. Фітоінвазії в Україні як загроза
біорізноманіттю: сучасний стан і завдання на майбутнє. – К.: Ін-т ботаніки ім. М.Г.
Холодного НАН України, 2002. – 32 с.
12. Хорун Л.В. Проблемы инвазионной экологии в зарубежной научной литературе // Вест.
Удмурт. ун-та. Биология. Науки о земле. – 2014. – Вып. 3. – С. 64-77.